12 глава завершення

Бал тривав ще три дні, після того конфлікту мене ще завалювали артистократи питаннями, як я познайомилась з Герцогинею і чому вона мене так захищала, звісно мені б самій хотілось знати відповідь на це питання, але я подружилась з нею і їм не повинно про це кожен раз питатти тільки через те що їм цікаво. Мої секрети це мої секрети. Аристократія одна з найтоксичніших з всіх кого я зустрічала. Інша ж частина аристокраїї ж, дивились на мене зверхньо і стоврювали свої теорії. Дівчата ж махали на мене віяром і дивились, як на пришелепкувату але й слова не вимовили. Звісно, що вони скажуть проти герцогині, єдиної герцогині. 

На цьому балу я побувала лише два дня, інший останній я вже не змогла витримати, ці погляди, питання, немає вільного часу для мого простору. Може, як боягузка я втекла звідти, але на то були причини. Я заснула, як тільки дісталась ліжка. Ніч була спокійною і тихою, легенький вітерець, чудовий місяць, вітер колише лисття дерев і створює чарівну музику. Абсолютно ніхто не порушує мого спокою, тільки одне лице постійно не дає мені спокою. Чому саме він.. Я не можу перестати думати про нього, він з`являється в моїх снах раптово, як і зникає, гарне лице, тіло, голос... Все в ньому для мене є прекрасним, тільки, я розумію що не повинна бути в його житті. Є дружина і він старше, але я не можу перестати думати про нього, це мене лякає. Ми спілкувались не так багато часу, і постійно окремо а я й не розумію чи подобаюсь йому.  Треба перестати думати про цього чоловіка.. 

На наступний ранок я ледве проснулась, встала я не раніше дванадцятої години, а тіло ломило від перевтоми, час на тому балу проминав неймовірно повільно. Хвилини йшли мов години а година ніби вічність. Я б краще потратила цей час на сон, якого мені так не хватало в академії перший рік чи на володіння святими силами в церкві, хоч я і не дуже хочу там бути бо ця вся релігійна штука мене дико нервує, але це краще ніж, якісь бал на якому з тебе видирають всі соки. Я вмилась і приступила до їди, я була в Герцогині в гостях, вона ще не повернулась скоріш за все веселиться чи договорюється про спів працю. Служниці не зайшли, мабуть їх попередили що мене не слід збуджувати так рано, я подумую піти в церкву і там продовжити тренування, але для регулювання моїх святих сил мені потрібен Ланселот. Він може стримувати мої сили коли ті вийдуть з під контролю і можуть нашкодити мені, тому про ці питання я повинна поговорити з ним. Але оскільки він являється представником церкви і мастера меча, його ще не буде до вечора. Тому я повинна піти до церкви і дізнатись більше про це пророцтво. Я ж свята, можу знати про що хочаб ідеться про мене. 

Мене ще мучить питання про, яку справжню святу говорила Елайза, і що означає " навідміно від минулої " була ще одна свята до мене? Чому вона не роскаже мені правду ? Може мені ще не слід про це знати ? Ну не мені вирішувати роскаже вона мені чи ні. Її справа, але цікавість бере верх, я не можу перерстати думати хоч і сильно хочу!