Весь початковий рік виявився важким , всі важко працювали і ми змогли нормально закінчити цей рік. Почались канікули , оскільки в цьому світі я не маю сімю я була в храмі з Ланселотом який приходив провідувати мене. Канікули в цьому світі на диво короткі всьоголиш 2 місяця. Я часто виходила в ночі подивитись на зорі які постійно цікавили мене. Місяць і комети , я це все дуже полюбляю. Я кожень день тренерувалась щоб моя сила не виходила з під котроля і деколи направляла її на меч , який подарила мені Герцогиння. Напевно в данний момент я дорожу ним найбільше.
Канікули пройшли на диво теж швидко , в школі мені лишається протриматись ще 2 роки... Це буде довго но назад шляху немає. Я часто задумуюсь , що сталось з моїм тілом , чому я тут , хто мене сюда відправив. Цих питань у мене куча. Але я стараюсь не думати на рахунок цього.
- Меліс!
- що? - Ланселот неочікувано підійшов до тебе
- ти ж не представленна людям як свята ?
- ще ні бо я не пройшла повністю підготовку в якості святої
- а що там герогиння Пікірінг?
- в доброму розсудді, часто пригощає мене солодощами , каже що то пригутував її чоловік
- у неї є чоловік ?
- ну так ? тиж довше мене знайомий з цим світом
- я про її чоловіка нічого не чув
- хахаха вот воно як
- хотів спитати
- слухаю
- ти вибрала собі наряд на бал ?
- що уже скоро бал
- так , там будуть всі знаті з усього королівста
- добре , потім піду вибрати
- я хотів як раз спитати
#2677 в Фентезі
#401 в Бойове фентезі
#5674 в Любовні романи
#1283 в Любовне фентезі
смерті другорядних персонажів, щасливий фінал, попаданка у інший світ
Відредаговано: 05.05.2024