Настала церемоння посвяти в академію. Було дуже багато дворян я сильно переживала но Ланселот був весь час зі мною тому мої тривоги по трохи відходили.
- ви вже чули ? - десь біля кутка говорили дівчата
- що саме ?
- в нашій академії буде вчитись принц
- це ж не новина
- є чутки що він буде в нашому класі
Я ненароком підслуховувала їх розмови. І коли вони говорили десь хвилин 10-20 до мене підійшла дівчина з рижими як у лисиці волоссям.
- п-привіт - було видно що вона тривожиться тому я відповіла їй якось так
- привіт - і посміхнулась
- мене звати Гестія
- я Мелісандра можна просто Меліса
- ми зможем подружитись ?
- так чому б ні
Ми говорили майже цілий день, виявилось що вона дочка віконта. Также що вона не мала з ким дружити бо жили вони біля лісу і не було сусідів. Тому я стала буквально її першим другом.
Нас поселили в окремі кімнати , мене з третє групнецею з паралельного факультету.
Ланселот пішов в чоловічий корпус тому до кінця дня ми не бачились і не мали змоги поговорити. Завтра нас відведуть в наш клас і видадуть підручники. На вулиці йшов сильний дощ, тільки но закінчився день який тривав ніби вічність а пройшло так незамітно що мало би хто назвав це днем. Я лягла в своє ліжко даже не встиг розкласти свої речі. Мої ноги боліли від такої довгої прогулянки
#6216 в Фентезі
#1056 в Бойове фентезі
#11614 в Любовні романи
#2788 в Любовне фентезі
смерті другорядних персонажів, щасливий фінал, попаданка у інший світ
Відредаговано: 01.01.2026