Я відкрила очі вже в незнайомому мені місті , опинившись в не зрозумілому мені частині світу я тут же знов закрила очі , багато людей кричали щось про спасіння і нове життя. Проснулась в маленький кімнаті білого коляру. В білосніжній одежі я не почувала себе затишно. Подивившись на себе в дзеркало я зрозуміла що я не виглядаю як я ! Звітле золотисте волосся довше плечей , сині очі мов чистий окен , а лице світле немов ніколи на вулицю не виходила. Все моє тіло і не тільки лице було не моїм. Розкішне вбрання ніби Святої діви було на мені. Через це я не почувала себе комфортно. Через дві години до мене прийшли люди , по їхньому вбрані я одразу можу сказати що вони були священиками. Вони дали воду для вмивання обличчя.
- як ви тільки вмиєтесь виходіть ми покажемо вам дорогу
- добре
Я не дуже була задоволена цим і іти бажання великого не мала , но мене прожирала цікавість від того що це за вимір і що я тут роблю.
Я вийшла з своєї маленької кімнатки і послідувала за тими священиками, дуже багато людей на мене дивились і ми підійшли до алтарю.
Головний священик стояв в золотому вбранні і великою шапкою.
- доторкнись до цього шару - він був як шар для тих хто дивиться через них на судьбу , такі часто використовувались для обману людей.
Доторкнувшись до шару вилупилось дуже велике світло і шар через 3-4 сикунди тріснув. Людям напевно цього хватало для того щоб сказати що я свята відправлена богом , і ця ідея для мене була нереальною. В митному житі я не випила в бога , напевно так він вирішив мені помститись.
#2789 в Фентезі
#427 в Бойове фентезі
#5783 в Любовні романи
#1331 в Любовне фентезі
смерті другорядних персонажів, щасливий фінал, попаданка у інший світ
Відредаговано: 05.05.2024