Анотація від автора

Що ж… Мені трохи не віриться, що перша частина книги “Через терни до зірок підійшла до кінця”. 2,5 місяці інтенсивної роботи, 7 тижнів публікації, 300 сторінок списаних аркушів і одна історія, в яку я вклала так багато сил та емоцій. 

Мені сумно і радісно водночас. З одного боку я рада, що нарешті змогла Вам показати історію Марка та Марго від початку і до кінця, а з іншого, я відчуваю якусь порожнечу. Буду відвертою, але ця книга мені далася не так легко, як би хотілося. Фактично я сіла за неї після перерви у 1,5 роки, чим я завдячую музі та Вам, моїм читачам. 

Хочу щиро подякувати моїй любій музі, яку я по праву можу назвати співавтором цієї книги. Не було розділу, який ми б не обговорили разом. Ти перша читала їх і ділилася своїми емоціями. Дякую за те, що ти поруч, за те, що надихаєш мене. Кожна моя книга присвячується тобі, ця не є виключенням. 

Особлива подяка Вам, мої читачам. Я була впевнена, що “Vendetta” стане моєю останньою книгою, але Ви переконали мене в тому, що варто далі працювати. Пишучи “Через терни до зірок” я думала про Вас. Я дякую новим читачам, які вперше познайомилися з моєю творчістю і дякую читачам, які підтримували мене під час публікацій розділів. Кожного разу, коли я бачила Ваші коментарі, я розуміла, що не даремно продовжую це робити. Дякую, що були моїм натхненням. 

Більшість цікавить чому такий фінал і що буде далі. Думаю, що варто почати з самого початку, коли я сіла за історію Марка та Марго. Як читач я люблю максимально реалістичні історії, які мають логічний фінал. Як автор я вирішила, що хочу писати саме такі книги. 

Протягом усього написання мене супроводжувала одна єдина думка: “Чия дитина?”. Навіть моя муза не знала цього. А відповідь на це питання була основою фіналу книги. Було б надто просто, якби Марк не виявився батьком і відразу побіг в обійми Марго. Це не той герой, якому б дозволило сумління зробити щось подібне. Саме тому я вирішила залишити його мужнім і обрала такий розвиток подій. А Марго… їй потрібно було розвиватися. У неї блискавичне майбутнє в сфері шоу-бізнесу і Марк це розумів. 

Фактично “Через терни до зірок” має два фінали: перший, коли Марк та Марго логічно повертаюся до свого колишнього життя, другий, коли вони зустрічаються через три роки на благодійному заході. За Вами вибір розвитку подій. 

Епілог (він же і пролог нової книги) показує натяки на те, що трапилося з героями за ці три роки. Можу запевнити, що сюжет другої частини буде не менш емоційним та сповненим почуттів. Наші герої змінилися, проте час не зміг вбити в них те кохання, яке колись оселилися у серці. Щасливому кінцю бути, але до нього потрібно пройти тернистий шлях. Ви готові пройти його разом з Марком та Марго? Якщо так, я чекатиму Вас у продовженні цієї історії.

І останнє. Думаю, що у Вас виникнуть питання з приводу того, коли можна очікувати продовження. На жаль, на нього я поки не маю відповіді. У житті автора відбувається багато змін та подій, які відбирають сили та час. Бувають дні, коли я думаю про творче вигорання та відсутність бажання працювати. На якийсь період я беру паузу у цій історії, щоб відновитися морально і підготувати сюжет, який не залишить нікого байдужим. Як тільки я сяду за продовження, Ви зможете побачити блог на цю тему. Але обіцяю, що до того будуть й інші, не менш цікаві роботи. 

Що ж… Ще раз дякую за Вашу увагу моїм роботам. Попереду буде ще більше книг сповнених емоцій та шаленого кохання. Зараз ж я можу сказати тільки одне: до зустрічі в нових історіях.

З щирою повагою, автор Zhelizna