Розділ 11.4 (Фінал)

- Марго, через десять хвилин починаємо саундчек. Ти готова?

- Готова!

- Чудово, тоді одягай на себе приймач та вушні монітори, а я гляну до твого мікрофону – я кивнула звукорежисеру і пішла до спеціального кейсу з обладнанням. 

Саундчек - процес налаштування звукового обладнання та апаратури, а також перевірка звуку перед початком заходу. Раніше, коли у мене були лише виступи у нічних клубах, ми над цим не парилися. Не було ні часу, ні техніки, щоб її перевіряти. Тому відбувалися різні казуси, через які доводилося викручуватися. Зараз ми не нехтуємо підготовкою, адже виступи давно змінили свій масштаб. Компанія більше не шкодує коштів на хороший продакшн. Тим паче, пройшов час тісних клубів. Тепер я стою на сцені одного з найбільших стадіонів України.

Хтось з персоналу допомагає провести дроти під сорочкою і закріпити їх на ремені джинсів. Я у цей час вставляю монітори, які допомагають мені не збитися під час виконання.

- З ним усе добре – мені повертають мій білий мікрофон, який має чудернацький візерунок зі стразів Swarovski.

Я сама розробляла дизайн і оплачувала роботу. Мені захотілося зробити собі подарунок за перше місце у чарті Billboard Hot 100. Навіть, якщо цей мікрофон мені швидко набридне, він залишиться гарною згадко про той день, коли моє ім'я увійшло в історію.

- Марго, виходи на сцену.

- Біжу.

Це вперше, що ми так швидко готували концерт. Сприяло те, що ми скоро вирушаємо в турне і я фактично відточила деякі номери до ідеалу. Щось доводилося переробляти на ходу, адже зовсім скоро я планую представити нове шоу, де хочу прибрати кілька старих виступів. Сьогодні ж їх можна показати. Завершимо стару еру Марго і почнемо нову.

На диво всі квитки пішли у солд-аут, що мене тільки радувало. Люди хотіли бачити мене, хотіли мого шоу. Що ж, я сьогодні віддамся на повну. І нарешті відпущу те, що каменем сидить на серці. Рішення прийнято остаточно і оскарженню не підлягає.

- Спочатку пройдемося по апаратурі. Хочу послухати звук і налаштувати його, коли ти почнеш співати під гітару. 

- На забудьте про рухливі платформи, які будуть її підіймати. Я сама хочу проконтролювати техніку безпеки, щоб Марго не звернула собі шию. Бо останні раз сцена нас мало не підвела – Ольга під руку з Віктором вийшла на площатку і почала роздавати вказівки. Мені важко повірити, що вона до цього ніколи не працювала в шоу-бізнесі. Такого професіоналізму я давно не бачила.

- Буде зроблено.

- Коли буде стійка для мікрофону, я хочу змінити свій мікрофон на срібний, щоб каміння не відпало. У мене за кожний страз душа болить.

На сцені сьогодні справжня метушня. Ми всі перегукуємо один одного. Звукорежисер займається звуком і музичною апаратурою. Відеооператори налаштовують камери і починають зйомки, які стануть частиною влогу для YouTube. Хтось з режисерів працює з екранами за моєю спиною, які мають показувати мене великим планом. Віктор кричить на когось з персоналу, а Ольга стає на кожну рухому платформу, щоб на собі перевірити безпеку. І тільки я, ніби мала дитина, стою посеред сцени і спостерігаю за цією вакханалією.

Коли кажуть, що гарне шоу – заслуга артиста, я негативно хитаю головою. Бо це не так. Без усіх цих людей нічого б не було. Так, я ніби центр композиції, але насправді, ні. Світло, звук, декорації, костюми, макіяж, аксесуари, образ, тексти, музика – усе це в сукупності робить те, що так мої шанувальники люблять. Одній людині не під силу зробити такий об'єм роботи. Тому я надзвичайно вдячна своїй команді.

Телефон дістається з кишені джинсів, щоб зробити фото підготовки. Я вирішую, що його варто виставити, як історію в Інстаграм. Себе я, на жаль, не можу показати, адже мої прихильники поки не бачили зміни образу, яку я тримаю в таємниці до моменту виходу на сцену. Стилісти гарно постарались над моїх побажанням.

«Не можу дочекатися нашої зустрічі ввечері» *опублікувати*

Настрій у мене чудовий.

***

- Марк, мої батьки хочуть, щоб ми ввечері приїхали до них. Запросили і твоїх. Ми ж поїдемо?

Питання Каріни поставило у мене у глухий кут адже перед цим я дивився на електронний квиток, який довелося з такою важкістю діставати. Сьогодні ввечері у Марго концерт, на який я хочу піти, щоб вирішити останнє питання, яке не дає мені спокою.

- Я не можу. Тобі доведеться їхати з Давидом, бо я маю одну справу.

- Щось трапилося?

- Нічого, але мені потрібно бути в одному місці. Я постараюся вас забрати додому. Батькам передай, що ніяк не виходить приїхати через роботу.

- Добре, як скажеш.

Каріна не ставила мені зайвих питань і не лізла в душу. З народженням Давида я побачив хороші зміни в її поведінці. Ми навіть не сварилися, як раніше, що було гарним знаком. Зараз уся увага була зосереджена на синові, який щодня змінювався і потребував багато турботи.

За роботу не хотілося брехати, але я не міг сказати правду про концерт. Каріна б неправильно мене зрозуміла. Мені не потрібно шоу, а тільки одна розмова з Марго, яку я спробую влаштувати через Ольгу. Сподіваюся, що вона увійде в моє становище.