Розділ 9.2

(Каріна/Віктор)

Виклик один, другий, третій … У руках крутиться візитка, на якій каліграфічно написано «Віктор Левицький», а також його регалії та номер телефону. Як добре, що у свій час я її взяла і не викинула. Зараз вона потрібна, як ніколи.

- Слухаю! – голос на іншому кінці проводу стальний, якраз під стать його власнику.

- Доброго вечора, Вікторе. Сподіваюся, що не надто пізно вас турбую.

- Доброго! З ким маю честь розмовляти?

- Мене звати Каріна, я дружина Марка Соколовського. Пам’ятаєте ту страшну ніч, коли нам довелося познайомитися ближче? – якби ж я тоді знала у що вона виллється… Зробила б усе, що в моїх силах, щоб завадити зародженню того кохання.

- Звичайно, що я вас пам’ятаю, Каріночко. Чим можу бути вам корисним?

Тієї ночі, коли Віктор мені зателефонував і сказав, що йому потрібно відстежити авто Марка, я неабияк здивувалася почутому. Я розуміла, що мій чоловік вліз у якісь неприємності, а тому вчинила справжній скандал, щоб мене також взяли з собою. Розумію, що користі від вагітної жінки мало, але я мала впевнитися в тому, що з ним все буде добре.

За ті години, що ми їхали в якийсь закуток, я мала змогу трохи познайомитися з Віктором. Він хоч тоді був дуже схвильований, але все одно намагався мене заспокоїти і хоч якось відволікти. Потім була лікарня, в якій мені неодноразово дякували, адже Марк був не в стані щось нормально усвідомлювати. Продюсер дав свою візитку і запропонував зателефонувати йому у разі чого.

- Є одна річ, про яку нам потрібно терміново поговорити.

Мені довелося не одну годину опановувати себе, щоб зараз могти вести конструктивну бесіду. У середині відбулося виверження вулкану, лава якого обпалила мої нутрощі. Якби не дитина під серцем, вона б мене спалила до тла. Та тільки я не згідна сама терпіти це полум’я. Воно зобов’язане перекинутися і на них.

- Я вас слухаю.

- Е ні, питання надто делікатне, адже воно стосується Марго. Нам потрібно зустрітися і якомога швидше.

Марго… це дволике стерво, яке щиро посміхається своїм шанувальникам на камеру, а поза нею руйнує чужі сім’ї. Я навіть близько не могла уявити до чого призведе ця співпраця.

- Питання таке нагальне? – о так, зараз вирішується доля моєї сім’ї, за яку я буду боротися.

- Ви навіть не уявляєте наскільки – хотілося б вломитися у той офіс з істерикою, але тоді бажаного результату могло і не бути. Потрібно підходити до цієї ситуації з холодною головою.

- Спробую щось придумати. Я надішлю вам смс з місцем і часом, де ми можемо зустрітися.

- Буду чекати.

Виклик закінчується і я видихаю з полегшенням. На обличчі з’являється посмішка, яка скоро не буде сповзати з нього. Та Марго думала, що зможе закрутити голову моєму Маркові і буде жити щасливо? Нічого подібного. Я зіпсую її плани.

Взагалі, сумніви у мене закралися задовго до розповіді чоловіка, але сьогодні вони підтвердилися. Постійні затримки, відмовки, міфічні додаткові заняття. То Марк забирає її з якогось заміського будинку, то рятує від психів, то не приходить додому ночувати. Він постійно ходить зі своїм телефоном і не дає мені до нього підійти.

Але це не все. Його поведінка надто змінилася. Марк став якимось задуманим і я б навіть сказала, що щасливим. Та тільки це все ілюзія. Та дівка звабила мого чоловіка і на фоні наших конфліктів почала здаватися кращою.

У середині починаються занепокоєні рухи. Мій малюк відчуває, що хмари згущуються, а буря надто близько. Його не має торкнутися ця вся ситуація. Я ставлю руки на живіт і починаю його гладити, щоб хоч трохи заспокоїти свого карапуза.

- Не хвилюйся, мій синочку, ти будеш рости у сім’ї. Мама для тебе усе зробить.

***

- Ласкаво просимо! У вас зарезервований столик?

- Так, на ім’я Віктора Левицького – хостес дивиться у свій нотатник, а потім киває мені.

- Дозвольте Вас провести.

Продюсер призначив мені зустріч одразу на наступний день, що не могло не радувати. Чим швидше ця розмова відбудеться, тим швидше мій чоловік повернеться у сім’ю.

Ресторан, в який мене запросили, був недалеко від компанії StarRecords і уславився тим, що мав окремі кімнати для бізнес-зустрічей. В одній з таких зон на мене вже чекав Віктор, який сьогодні виглядав набагато краще, ніж в нашу останню зустріч.

- Радий вас бачити, Каріночко – для мене галантно відсувають один з стільців та допомагають сісти.

- Взаємно! Проте, шкода що за такого приводу – я ставлю руку на живіт і думаю про те, що потрібно було випити свої ліки. Останні дні мені надто зле і причина цьому – нерви, які я ніяк не можу заспокоїти.

- Розумію, що просто так ви б мені не зателефонували. Я замовив нам чайну церемонію, щоб розмова пішла легше. Можливо ви ще щось бажаєте? – на питання я негативно хитаю головою.

Усі мої бажання стосуються його співачки. Хочу, щоб вона якомога швидше зникла з нашого з Марком життя. Так, я оступилася, коли почала спати з масажистом і потім про це сильно пошкодувала. Але не було жодного дня, щоб я могла подумати про розлучення з чоловіком. Я його кохаю і так просто не відпущу його.