Розділ 7.3

- Так, у тебе на вихідних заплановані зйомки, до яких потрібно завчасно підготуватися.

- Що знімаємо?

Ольга дістала планшет і почала гортати сторінки, щоб упевнитися у відповіді. Я ж стежила, щоб менеджер у процесі ходьби не спіткнулася об щось. Віктор викликав нас двох для якоїсь розмови, а тому ми мусимо на ходу вирішувати всі питання.

- Знімаємо рекламу купальників. Тому сходи до естетиста по тілу, щоб сяяти у кадрі.

- Буде зроблено, мій капітан.

Потрібні двері були перед очима. Я відчинила їх і пропустила менеджера уперед.

- Чудово, що ви тут. Ольга, можеш  вносити зміни в розклад Марго.

- Які зміни?

Я піднімаю погляд на продюсера і розумію, що він не один у кабінеті. У кріслі, біля робочого столу Віктора, сидить Марк, якого я сьогодні аж ніяк не планувала побачити. Наше заняття мало відбутися завтра.

- Ми поспілкувалися з Марком і дійшли до висновку, що ти більше не потребуєш занять. У нас зараз і так обмаль часу на підготовку, а тому, щоб не гаяти його, за нагоди ти будеш тренуватися по методиці, якої тебе навчили. Решту на себе візьме наш перекладач.

Що? Почуте вивело мене з себе. По-перше, що тут забув Марк? По-друге, як вони можуть щось вирішувати за мене?

- А мою думку ніхто не хоче запитати? – питання, як і погляд адресовані Марку, вираз обличчя якого сьогодні надто холодний – Я вважаю, що заняття варто продовжувати.

- Марго, я вам ще на минулому занятті все зазначив. Ви показали прекрасний результат, який можете самостійно закріпити. Компанія більше не потребує моїх послуг.

Ми тепер знову на «ви» перейшли? О’кей, чудово просто!

- Віктор, я не погоджуюся з цим. Марк Сергійович перебільшує за мої знання. Два-три тижні ми ще можемо присвятити підготовці – я склала руки на грудях і всім своїм видом показала, що серйозно налаштована.

- Благаю, замовкни – шепіт Ольги я ігнорую як і здивоване обличчя продюсера.

- Марго, що за істерика? То ти кричала, що тобі не потрібні репетитори, зараз наполягаєш на заняттях. Що тебе змусило змінити свою думку?

- Я хвилююся за свій імідж. Нам не потрібно зганьбитися на сцені. Тому я хочу бути впевненою, що готова.

Давно я так намагалася переконливо брехати. Але що мені залишається? Я не хочу втратити можливість бути з Марком. Так, ми тримаємо кляту дистанцію, але принаймні регулярно бачимося. Мені потрібно це зберегти. Потрібно будь-яким способом залишити репетитора біля себе.

- Марго, якщо у цьому справа, то я можу рекомендувати іншого викладача, який допрацює з вами, а також об’єктивно оцінить те, що ми підтягнули – мені хотілося спопелити Марка поглядом.

- Якщо ти так хочеш, то ми тобі організуємо ще два тижні з іншим викладачем – милість Віктора немає меж, але я чхати хотіла на ці заняття з англійської.

- А чому ви, Марк Сергійович, не можете продовжити те, що почали? – мене дратує Марк і його холодний спокій. Він  невимушено сидить у кріслі, коли я палаю з середини.

- Змушений взяти додаткову групу студентів, адже їхня викладачка пішла в декрет. На жаль, більше не маю змоги підлаштовуватися під ваш графік.

- Ми все розуміємо. Хочу вам щиро подякувати за співпрацю та за те, що ви зробили для Марго – чоловіки тиснуть один одному руки, а я тримаюся з останніх сил, щоб не зірватися.

- Вам дякую за довіру – Марк встає зі свого місяця і опиняється навпроти мене.

Я намагаюся тримати зоровий контакт, щоб мати змогу прочитати хоч щось, що відбувається у тій дурній голові.

- Прощаємося? – у голосі ні краплини люб’язності. Хтось цього не заслужив.

- Виходить, що так. Марго, мені було дуже приємно з вами працювати. Ви справді надзвичайно талановита та приємна особистість. Хочу подякувати вам за такий досвід та побажати успіхів у кар’єрі. Думаю, що попереду на вас чекає багато нових звершень – я негативно похитала головою на почуте. Невже Марк говорить серйозно?

Навіщо ти це робиш? Навіщо нахабно брешеш? Чому ти так вчиняєш? Невже ти не хочеш, щоб ми побули разом ще хоч трішки? Мені так багато хотілося сказати, але я не могла цього зробити при Віктору та Ользі. Вони не зрозуміють мене.

-  Що ж… І вам дякую, Марк Сергійович, за співпрацю. Вашим студентам пощастило мати такого хорошого викладача. Бажаю і вам успіхів у подальших починаннях.

Це були останні слова, які я сказала, перш ніж ляснути дверима. Байдуже, що потім буду слухати від Віктора і пояснювати за свою поведінку. Я просто не могла більше знаходитися у тому кабінеті і терпіти холод від людини, яка раніше дарувала тільки тепло.

От навіщо він поперся до Віктора? Чому не поговорив зі мною? Для чого весь цей цирк?  Ми могли і надалі зустрічатися на заняттях. Нехай для цього більше немає приводу, проте були б поруч. От що у тій кляті голові коїться?

Я влетіла у свою студію з відчуттям що мені потрібно випустити пар. Хотілося щось розтрощити, але думка про вартість музичного обладнання надто вчасно прийшла.

- Трясця!