Я попала в якийсь вимір тут були дерева начне вогняні, а трава ніби, якийсь пух. Тут були тварини, але не звичайні, а з головою і шерстю звіра, а тіло людини. До мене підійшла, якась кішка й сказала такі слова
----Привіт дитино, як ти сюди попала тут живуть ангели гольшта а ти людина!
----А жінко чи кішка?! Я попала через портал сюди! І не маю бажання залишатись тут!
----Ти мала мрію стати ангелом? Я допоможу тобі їм стати!
----Та відчепись ти від малої хай ліпше обдивиться тут все і пойме що твориться.Грязний ангел.
----Да як ти посмів жалюгідний демон!?!?!
----Я посмів? Хм я просто хочу щоб ти відстала від дитини.
----Ну і відстану!
----ем кішка пішла й той чорний хтось пішов. Ей стій!
----Що? Дуречі моє ім'я не стій.
----А як тебе звати?
---Ти не маєш це знати.
----Ладно просто скажи де я?
---- Ти в столиці Шампера --Ґурельші планета Хоронґо всесвіт Керол.
----ОГО.
----Що ого?
---- Ти таке розумне!
---- я мужчина.
----А.
----Я пішов.
----Пака кіт.
---- Я Пантера!! Ненавиджу коли мене називають котом!
----пака пантера.
Хм я піду шо тут твориться! О знов та кішка перебіжу її. Так ідем тут пусто.
----Так, так, так хто тут у нас заблукавша людина.
----А я перелякалась, я не заблукавша людина я Ліза!
----Ага мале дитинча нема навіщо з тобою возитись.
----Тебе, як то звати?
---- Для людей ніяк.
----Та, що всі такі нерозговорчиві!