Через час та відстань

Розділ 26

Ірина

Ірина стискала телефон у руках, її губи скривила ледь помітна усмішка.

Вона знала, що Макс усе зрозумів. Здогадалася, коли побачила, що він раптово перестав відповідати на її повідомлення. А потім – поїхав до Аліни.

"Ти думаєш, що все просто повернеш? Ні, Максе, ти запізнився."

Вона відкрила нове повідомлення, задумалася на кілька секунд, а потім впевнено почала набирати текст.

Ця історія ще не закінчилася.

Ірина уважно перечитала написане. У її голові вже вибудовувався план. Вона знала, що діяти потрібно обережно, не можна допустити, щоб Макс чи Аліна одразу запідозрили її.

Вона відкрила ще одну сторінку в соцмережах – цього разу Поліни. Подруга Аліни, яка, схоже, активно допомагала Максу. "Як цікаво… Можливо, ти станеш моїм наступним кроком?" – промайнуло в її голові.

Ірина почала шукати спосіб втрутитися в їхнє життя так, щоб ніхто навіть не здогадався.

Ірина нахилилася ближче до екрану, вдивляючись у фотографії. Поліна... Вона явно була не просто подругою, а своєрідним містком між Аліною та Максом. Якщо її вибити з цієї гри, все може піти зовсім іншим шляхом.

Вона відкрила месенджер і почала набирати повідомлення. Не прямо Поліні – це було б занадто ризиковано. Але через спільну знайому, яка навіть не здогадується, що зараз стане частиною її плану.

"Привіт! Є вибухові новини, про нашу нову художницю Аліну Шевчук, ти з знаєш таку? Якщо цікаво, напиши мені." 

Ірина посміхнулася, натискаючи "відправити". Нехай ця інформація поширюється. Трохи інтриг, трохи пліток – і зовсім скоро ситуація почне змінюватися.

Відповідь прилетіла майже миттєво.

"Привіт Ірино, я вже готова бігти куди скажеш, зателефонуй, щоб домовитися про зустріч."

Ірина знову глянула на екран і впевнено усміхнулася. Вона знала, що її знайома не зможе втриматися від цікавої історії, особливо якщо в ній є щось пікантне.

Журналісти завжди шукають сенсації, а якщо їх трохи підштовхнути – інформація швидко потрапить у потрібні руки. Ірина відкрила телефонну книгу, знайшла потрібний контакт і натиснула "виклик".

— Привіт, Оксано! Є дещо дуже цікаве. Пам’ятаєш Аліна колись зустрічалася з Максом? Вона зараз відпочиває з подругами, але здається, у неї знову роман з ним… і є одна пікантна деталь.

— О, ти заінтригувала! – голос на іншому кінці дроту явно ожив. – Ти ж знаєш, такі речі не можна залишати без уваги.

— Отож бо й воно, – Ірина хижо посміхнулася. – Давай зустрінемося, і я тобі все розповім. Думаю, ця історія ідеально ляже в вашу рубрику "Зіркові інтриги".

— Звучить заманливо. Я якраз в редакції, під’їдеш?

— Буду через півгодини, – відповіла Ірина і, кинувши телефон у сумку, швидко взяла ключі.

Все йшло за планом. Трохи маніпуляцій, трохи галасу, і Аліна сама втече від Макса, навіть не розібравшись, що сталося.

Ірина приїхала до редакції і впевнено зайшла всередину. Вона знала, що зараз почнеться її гра, і їй потрібно бути максимально переконливою.

Оксана вже чекала її в невеликому кабінеті, заповненому стопками журналів та роздруківок.

— Ну, розповідай, – журналістка зробила ковток кави й уважно подивилася на Ірину.

— Все просто, – Ірина сіла навпроти, витягла телефон і відкрила декілька фотографій. – Ось вони разом, Аліна і Макс. Але найцікавіше не це.

Оксана зацікавлено нахилилася ближче до екрану.

— Є одна людина, яка точно не буде рада їхньому возз’єднанню, – продовжила Ірина, грайливо усміхаючись. – Впливова, заможна і, що найважливіше, готова на все, щоб цього не сталося.

— Хто? – Оксана ще більше зацікавилася.

— Одна дуже відома особа з Токіо, – Ірина ледь помітно знизала плечима. – Давай просто скажемо, що якщо ця інформація з’явиться в мережі, то комусь доведеться робити серйозний вибір.

Оксана задумалася.

— Тобто ти натякаєш, що хтось третій втрутиться?

— Я натякаю, що це може стати скандалом. І не просто романтичним, а ще й бізнесовим. А тепер скажи, чи не хотілося б тобі бути першою, хто напише про це?

Журналістка задумливо покусала губу, а потім усміхнулася.

— Це цікаво. Добре, я візьмуся за цю історію. Але мені потрібні деталі.

Ірина відкинулася на спинку стільця.

— Дай мені трохи часу. Я тобі все підготую.

Оксана погодилася чекати, а Ірина, виходячи з редакції, вже прокручувала в голові план дій. Їй потрібно було більше інформації, більше доказів, щоб ця історія вибухнула гучно й без можливості для Аліни та Макса виплутатися.

Вона відкрила телефон і швидко набрала повідомлення своєму знайомому в Токіо.

Ірина: "Привіт. Пам’ятаєш, ми говорили про одну справу? Мені потрібні деталі щодо Макса. Його зв’язки, з ким він працює зараз. Будь-яка інформація, яка може його зачепити."

Відповідь прийшла майже одразу.

Контакт: "Цікаво. Але це не безкоштовно."

Ірина закотила очі. Звісно, він не зробить це просто так.

Ірина: "Гроші не проблема. Просто дістань мені все, що знайдеш."

Закривши чат, вона швидко набрала ще один номер.

— Привіт, є справа. Потрібно, щоб хтось стежив за Аліною. Хочу знати, куди вона ходить, з ким бачиться, що робить.

На іншому кінці дроту почулося хрипке:

— Це дорого обійдеться.

— Не хвилюйся, я готова заплатити. Просто зробіть все чисто.

Поклавши слухавку, Ірина нарешті задоволено усміхнулася.

"Тепер подивимось, як довго вони будуть щасливі разом… Ти мав бути моїм, і якщо не зі мною то ні з ким, не будеш щасливий!.."

Зла усмішка з'явилася на обличчі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше