Розділ 9

Аліна

Аліна, розбита після безсонної ночі, повільно підвелася з ліжка. Її голова була переповнена думками про минуле, а серце не знаходило спокою. Вона взяла себе в руки та пішла до ванної кімнати. Холодний душ мав допомогти їй підбадьоритися, а ранкові процедури — приховати сліди втоми на обличчі.

Коли вона вийшла з ванної, загорнута в рушник, почула стукіт у двері. Аліна здивувалася — вона не чекала нікого так рано. Відчинивши двері, побачила працівника готелю, який тримав у руках кошик квітів та піднос зі сніданком.

— Добрий ранок, пані Аліно. Це для вас, — сказав він із ввічливою усмішкою, передаючи їй подарунок.

— Від кого це? — запитала дівчина, злегка збентежена.

— Вибачте, але відправник побажав залишитися анонімним, — відповів працівник, кивнувши на знак прощання та зникнув за дверима.

Аліна поставила піднос зі сніданком на столик і зупинилася, дивлячись на кошик із квітами. У ньому були її улюблені троянди — кремового кольору, з тонким ароматом, який нагадував про теплі, щасливі дні. Серед квітів лежав маленький конверт.

Відкривши його, вона побачила лише кілька слів:
"Сьогодні буде гарний день. Довірся своїм почуттям."

Серце Аліни почало тривожно калатати. Хто це міг бути? Чому ці слова здавалися такими особистими? Вона відклала листівку в бік і сіла за сніданок, намагаючись заспокоїтися.

Але в її душі вже зародилося передчуття — сьогоднішній день обов'язково принесе щось особливе.

Аліна насолоджувалася сніданком, спокійно смакуючи кожен шматочок. Хоч і було ще багато думок в її голові, сьогодні вона вирішила дозволити собі трохи відпочити і насолодитися моментом. Природа, хвилі, світло — все це допомагало їй на мить забути про внутрішні турботи.

Після сніданку дівчина піднялася і почала збиратися. Вона вирішила надіти легку сукню в кольорах, що нагадують захід сонця — теплий кораловий відтінок, який підкреслював її розкішне волосся та давало їй відчуття легкості. Вона перевірила сумочку, взяла сонцезахисні окуляри і кросівки — для прогулянки це було найбільш зручне взуття.

Коли Аліна вийшла з номера, її вже чекали подруги. Дарина та Поліна були в повному зборі, готові вирушити на прогулянку. Дівчата сміялися та обговорювали план на день. Поліна повідомила, що вони планують відвідати старий маяк, який розташований на узбережжі. Чули, що там відкривається чудовий краєвид на море, а також можна відчути унікальну атмосферу цього місця.

— Чула, що звідти видно всю прибережну частину, — сказала Дарина, радісно посміхаючись. — Це має бути щось неймовірне!

Аліна усміхнулася, намагаючись налаштуватися на приємну прогулянку. Вона відчувала, що їй потрібно розслабитися і отримати від цього дня максимум. Хоча думки про минуле не покидали її, сьогоднішня прогулянка давала шанс поглянути на світ навколо по-новому.

Дівчата вирушили до виходу, і, йдучи вздовж вулиць, вони спілкувалися та насолоджувалися моментами, сповненими сміху і легкості. Вони не поспішали і просто насолоджувалися міською атмосферою, чекаючи на те, що цей день принесе нові відкриття.

**

Поліна тихо постукала у двері номера Дарини рано-вранці. Дарина, ще трохи сонна, відчинила, здивовано поглядаючи на подругу.

— Щось сталося? Чому так рано? — запитала вона, потираючи очі.

Поліна швидко зайшла в номер і зачинила двері. Її вираз обличчя видавав хвилювання, але водночас вона виглядала рішучою.

— Нам потрібно поговорити, — почала вона, сідаючи на стілець біля вікна.

Дарина насторожилася, розуміючи, що щось важливе. Вона сіла навпроти Поліни.

— Максим написав мені. У нього є план, як поговорити з Аліною, — почала Поліна. — І нам треба допомогти йому.

— Що за план? — здивувалася Дарина, вже трохи прокинувшись.

— Він хоче зустрітися з нею, але так, щоб це виглядало випадково. Сьогодні ми маємо дійти до маяка, а там я та ти залишимо Аліну, нібито щоб вона трохи побула одна. А в цей момент він підійде до неї. Це має бути їхня розмова без зайвих свідків, — пояснила Поліна.

Дарина задумалася.

— Ти впевнена, що це хороша ідея? Аліна ж зовсім не очікує такої зустрічі. Вона ж досі думає, що він її зрадив.

— Саме тому це потрібно зробити, — переконливо сказала Поліна. — Максим усе пояснить. Він дуже шкодує, що раніше не зрозумів, що сталося. Якщо ми не допоможемо, вони можуть втратити шанс на щось більше.

Дарина зітхнула, вагаючись, але потім кивнула.

— Добре. Якщо це може допомогти Аліні, я згодна.

— Чудово! — Поліна посміхнулася. — Зараз головне — не викликати підозр у Аліни. Вона не має нічого запідозрити.

Дівчата швидко обговорили деталі плану, щоб усе виглядало максимально природно. Їм залишалося тільки дочекатися прогулянки до маяка і зробити все, щоб цей день став переломним для Аліни та Максима.