За рік до подій, які відбуваються
Максим сидів у своєму кабінеті в Токіо, коли йому надійшло повідомлення, що змусило його серце стиснутися. Це було не просто чергове робоче повідомлення — це була новина, яка нарешті пролила світло на те, чому його стосунки з Аліною так швидко припинилися. Один з його старих друзів із Києва випадково натрапив на інформацію, що Ірина, його колишня колега, насправді була причетною до того, що сталося між ним і Аліною.
Максим відчув, як хвиля обурення і розчарування накрила його. Ірина, яку він вважав довіреною людиною, виявилася причетною до маніпуляцій, які він навіть не міг уявити. Вона підсунула йому фото, яке начебто було зроблено на вечірці, де Аліна була з Ігорем. Вона переслідувала свої цілі, намагаючись зруйнувати те, що у Максима було з Аліною.
— Як я міг бути таким сліпим? — думав Максим, важко опускаючи голову на руки. — Я так сильно боявся втратити її, що не міг навіть подумати, що це була чиясь маніпуляція.
Процес усвідомлення зайняв кілька тижнів. Максим почав повертати події у своїй голові, згадуючи моменти, коли він помічав в Аліни певну напругу, але тоді не звернув на це увагу. Він не давав їй можливості пояснити, не дав шансів відкритися, адже сам був впевнений, що її відхід — це зрада.
— Як би я міг не зрозуміти? — ще раз запитував він себе, стиснувши зуби.
Тепер, коли все стало на свої місця, Макс почав відчувати глибоке розчарування не лише в інших, а й у собі. Він відчував, що пропустив шанс бути з Аліною, що не дав їй можливості висловити свою правду, не дав змоги зрозуміти, що вона не була причетна до цієї гри.
Але тепер він розумів, що він зробив помилку. І як би він не намагався виправити ситуацію, одне було певним — йому потрібно було зрозуміти все раніше. І тепер, після всього, що сталося, йому залишалося тільки намагатися вибачитися перед нею.
Максим не міг сидіти склавши руки після того, як дізнався частину правди. Він вирішив, що мусить знайти Ірину та змусити її розповісти все. Йому було боляче й гірко, але водночас він відчував гнів. Його обманули, а найгірше — через цей обман він втратив людину, яку любив.
Ірина все ще працювала в Токіо, і Максим знав, де її знайти. Одного дня він з’явився у кав’ярні біля офісу, де вона зазвичай обідала. Він зайшов, і як тільки вона побачила його, її обличчя змінилося — здивування, тривога, навіть легкий страх.
— Нам треба поговорити, — сказав він суворо, не залишаючи їй вибору.
Вони сіли за столик у кутку. Ірина намагалася зберігати спокій, але її руки зрадницьки тремтіли.
— Ти зіпсувала мені життя, Ірино. І не лише мені. Я хочу знати, чому, — почав Максим, дивлячись їй прямо в очі.
— Я не знаю, про що ти... — почала вона, але Максим перебив її:
— Припини. Я все знаю. Ти підлаштувала все — ті фото, той лист, все це було твоїм планом. Але навіщо?
Ірина опустила голову, але мовчала.
— Ти була мені другом, — продовжував Максим, і його голос звучав розчаровано. — Я довіряв тобі. Чому ти так вчинила?
— Тому що я тебе любила! — несподівано випалила вона. Її очі блищали від сліз. — Я не могла дивитися, як ти витрачаєш своє життя на когось іншого, як ти говориш про неї, ніби вона сенс твого існування. Я хотіла, щоб ти був поруч, щоб ти побачив мене!
Максим був приголомшений. Він мовчав кілька секунд, намагаючись переварити її слова.
— Любов? — гірко посміхнувся він. — Ти називаєш це любов'ю? Зруйнувати моє щастя, її життя — це любов?
Ірина нічого не відповіла, лише ковтала сльози.
— Ти знаєш, що я більше не можу виправити? Три роки, Ірино. Три роки! Вона, напевно, навіть чути про мене не хоче. І все через тебе.
Максим підвівся, глянув на неї востаннє й сказав:
— Я шкодую, що взагалі дозволив тобі бути частиною мого життя.
Він пішов, залишивши Ірину в сльозах. Але його розчарування та гнів не зникли. Тепер, коли він знав правду, перед ним постало нове питання: чи знайде він сили повернутися до Аліни й спробувати все виправити? І чи вона захоче його вислухати?
**
Максим почав розплутувати клубок брехні, яка розлучила його з Аліною. Він звернувся до друзів і знайомих, намагаючись дізнатися, як вона пережила їхнє розставання. Що більше він чув, то сильніше стискалося його серце. Він дізнався, що Аліна отримала фото, на якому він був із іншою дівчиною, і це фото стало для неї підтвердженням зради.
— Вона була просто знищена, Максиме, — сказав йому один із спільних знайомих. — Вона навіть не хотіла говорити про це. Сказала, що більше нікому не довірятиме.
Ці слова боляче вдарили по Максиму. Він зрозумів, що справа набагато серйозніша, ніж просто розлука. Аліна справді вважала, що він зрадив її, і ця думка повністю зруйнувала її віру в людей і кохання.
Максим дізнався, що після їхнього розставання Аліна заглибилася в роботу, намагаючись втекти від болю. Вона не шукала нових стосунків і тримала всіх на відстані. Її подруги згадували, як важко було повернути її до нормального життя.
— Вона дуже змінилася, — поділилася одна з подруг. — Здається, вона більше ніколи не дозволить собі закохатися.
Максим розумів, що йому буде нелегко відновити зв’язок із нею. Але тепер він був упевнений у своєму рішенні. Він мав знайти спосіб пояснити все Аліні. Він знав, що правда може бути болючою, але ще болючіше було жити в брехні.
Він почав обдумувати, як підійти до неї. Йому було важливо не тільки розповісти про підступний план Ірини, а й показати, що його почуття до Аліни не змінилися. Але головне — він мав бути готовим до того, що вона може його не пробачити.
Максим не міг знайти в собі сили знову увірватися в життя Аліни. Його розум розривався між бажанням все пояснити й страхом, що вона його не пробачить. Він почав стежити за її життям здалеку, залишаючись невидимим спостерігачем.
Він приходив на її виставки, залишаючись у тіні. Спостерігав, як вона впевнено спілкувалася з відвідувачами, як її очі світилися під час розмови про мистецтво. Але водночас Максим помічав, як у перервах між розмовами вона опускала погляд і ніби занурювалася у свої думки, залишаючи відчуття якоїсь невидимої туги.
#626 в Жіночий роман
#356 в Сучасна проза
непорозуміння та таємниці, зустріч через час, кохання і злість
Відредаговано: 11.01.2025