Розділ 3

Коли дівчата поверталися в готель, їхні обличчя сяяли від емоцій, а сміх і розмови наповнювали хол. Вони втомлені, але щасливі, а атмосфера вечора ще довго не відпускала їх. Аліна була в хорошому настрої, її серце ще билося від захоплення від успіху на аукціоні. Вона відчула, що її кар'єра рухається в правильному напрямку, і це приносило їй справжнє задоволення.

Піднявшись на поверх, дівчата вирішили зайти в номер Аліни, де вони могли б ще трохи відпочити, випити шампанське і поділитися своїми враженнями від вечора.

— Ну що, як вам вечір? — запитала Поліна, сідаючи на ліжко і відкриваючи пляшку шампанського.

— Це було чудово! І атмосфера, і люди... І ця благодійність! — захоплено сказала Дарина. — Я не могла відірватися від виставки. Все так красиво.

Аліна посміхнулася, дивлячись на своїх подруг, і розслаблено сіла на крісло.

— Дійсно, було класно, — сказала вона, але в її голосі знову з'явилася легка напруга, яку помітила тільки сама вона. — А я… відчувала, що сьогодні щось особливе, не знаю чому.

— О, це твої успіхи! Ти просто така крута, Аліно! — усміхнулася Поліна, піднявши келих.

Аліна випила за здоров'я своїх подруг, але не могла позбутися відчуття, що таємничий чоловік з аукціону залишив в її серці тривогу. Вона не хотіла про це говорити, але щось глибоко в середині сказало, що ця ситуація не повинна бути такою легкою.

Дарина, знову піднявши келих, здивовано поглянула на Алінину стриманість.

— Ти виглядаєш якось задумливо. Щось трапилося? Що з тобою?

Аліна заперечливо похитала головою і посміхнулась.

— Нічого, просто втомлена. Здається, цей вечір мене трохи виснажив. Але все добре.

Дівчата ще трохи поспілкувалися, пили шампанське і згадували цікаві моменти вечора. Але у глибині її душі Аліна відчувала, що таємничий чоловік все ще був присутній в її думках. І хоч вона намагалася відволіктися, частина її свідомості залишалася зацікавленою та спантеличеною цією загадкою.

Після насиченого вечора подруги повернулися у свої номери. Аліна, зняла вечірнє плаття, прийняла гарячий душ, що допоміг змити втому і думки про таємничого чоловіка. Ледь торкнувшись подушки, вона одразу провалилася в глибокий сон, наповнений лише розмитими образами вечірки.

Вранці її розбудило м'яке світло, що пробивалося крізь штори. Після невеликого зволікання Аліна підвелася і швидко зібралася, знаючи, що її чекають Поліна і Дарина. У ресторані готелю подруги вже сиділи за столиком, обговорюючи плани на день.

— Ну що, дівчата, сьогодні ідеальний день для прогулянки, — промовила Дарина, радісно сьорбаючи свій апельсиновий сік. — Як вам ідея подивитися на архітектуру цього міста? Тут же стільки краси!

— Прекрасна ідея! — підтримала Поліна. — Я читала, що неподалік є старовинна фортеця і кілька цікавих вулиць, які варто відвідати.

Аліна, пригубивши каву, кивнула, хоч її думки все ще блукали навколо вчорашнього вечора. Вона почувалася спокійно в компанії своїх подруг і була рада, що день обіцяв бути легким та наповненим новими враженнями.

— Добре, тоді збираємося і вирушаємо, — додала Дарина, підіймаючись із місця.

Подруги швидко закінчили сніданок, зібрали свої речі та вийшли на вулицю. Місто зустріло їх теплою погодою та яскравим сонцем. Вони гуляли вузькими вуличками, насолоджуючись архітектурою, атмосферою та невеликими крамничками, які потрапляли їм на шляху.

Кожен крок дозволяв відчути дух міста — від розкішних фасадів до затишних двориків, наповнених квітами. Поліна не втомлювалася фотографувати, Дарина час від часу ділилася цікавими фактами, які дізналася напередодні. Аліна ж просто мовчала, занурюючись у красу, яка її оточувала. Вона відчувала, як цей ранок дарує їй спокій та натхнення, якого вона так потребувала.

Після кількох годин захоплюючої прогулянки вузькими вуличками міста, дівчата повернулися до готелю, втомлені, але щасливі. Вони вирішили перекусити в ресторанчику при готелі. За столиком звучали веселі обговорення побаченого, Дарина жартувала про вуличного музиканта, який намагався привернути їхню увагу, а Поліна показувала десятки фотографій, зроблених на телефон.

— Здається, нам сьогодні потрібен не лише обід, а й трохи часу, щоб перепочити, — зазначила Аліна, поки смакувала свіжий салат.

— Підтримую, — кивнула Поліна. — Пропоную піднятися до номерів, трохи відновити сили і вже потім вирушити на пляж. Як вам?

— Чудова ідея, — погодилася Дарина. — Я вже мрію про сонце, пісок і тепле море.

Після обіду дівчата розійшлися по своїх номерах. Аліна відразу відчинила вікно, впустивши до кімнати свіже морське повітря, і зручно влаштувалася на ліжку. Вона насолоджувалася моментом спокою, дозволяючи своїм думкам розсіятися.

Минуло кілька годин, і вже ближче до вечора вони зустрілися в холі, одягнені в легкі літні сукні та купальники. Усі були готові до ще однієї частини дня — насолоди пляжним відпочинком.

Коли вони дісталися до пляжу, сонце вже починало повільно схилятися до горизонту, фарбуючи небо у м'які відтінки рожевого та золотого. Пісок був теплим, а море здавалося спокійним і лагідним. Дівчата розташувалися на лежаках і поринули в безтурботність вечора, обмінюючись легкими розмовами та планами на наступний день.