Так почалися її заняття на курсах. Ілля виявився уважним тренером. Він був чудовим фахівцем і, без сумніву, мав великий спортивний досвід. Спостерігаючи за ним, Марта раділа, що потрапила на навчання до справжнього професіонала. Ілля не уявляв життя без тренувань і досягнень в цій сфері. Крім того, він часто виступав у ролі судді в змаганнях з бодібілдингу та легкої атлетики.
Зовні Ілля мав вигляд серйозного, іноді похмурого, тренера та користувався безсумнівним авторитетом в клубі серед інших інструкторів. Вони часто зверталися до нього за порадою та допомогою. Двоє з них, Ірина та Аліна, були викладачками Марти з аеробіки та правильного харчування. Вона не раз чула від співробітників, а також від клієнток клубу слова захоплення Іллею, як тренером, і як людиною в цілому. З Мартою він був особливо уважним на заздрість іншим присутнім в залі жінкам. Він жартував з нею, розмовляв на відсторонені теми, приносив чай в перервах між вправами. Їй лестили ці знаки уваги. І сам Ілля був їй симпатичний, та Марта не хотіла псувати їх дружні стосунки. Крім того, «службовий роман» не входив зараз в її плани. Жінка боялася, що колись Ілля заговорить про свої почуття до неї і не уявляла, що відповідатиме. Адже вона могла вже давно бути тренером з художньої гімнастики, мати власну школу, готувати чемпіонів. Якби не її безглуздий вчинок, якби не він...
Одного разу Марта пізнала свого викладача з абсолютно іншого боку. Вона привела Оленку на заняття бальними танцями в клуб. Донька давно просила її про це. Тепер, поки мама була на курсах, дівчинка займалася в сусідньому залі. Того вечора вони зустріли Іллю в фойє. Марта познайомила його з молодшою донькою. Оленка з радістю розповіла чоловікові про те, що вони з мамою йдуть зараз в кіно на новий мультфільм. Яким же було здивування Марти, коли Ілля напросився піти з ними. Вона не могла йому відмовити і списала це прохання на бажання ближче познайомитися з Оленкою і провести з ними вечір. Так би мовити, «втертися в довіру». І помилилася. Як виявилося насправді, мультфільми були слабкістю Іллі. Він обожнював їх, особливо роботи Disney та Pixar, і вдома у нього була ціла колекція мультиків. Марта дивилася на нього з подивом, а Оленка захоплено стрибала поруч і плескала в долоні. Вона попросила Іллю неодмінно показати їй цю диво-колекцію, в якій було зібрано понад 500 фільмів.
Два місяці курсових занять пролетіли, як секундна стрілка на годиннику, і настав день здачі іспитів. Марта неймовірно хвилювалася. Вона дуже хотіла отримати роботу в «Фавориті». Фітнес-менеджерка Ольга якось сказала їй, що в цьому клубі працюють тільки найкращі київські тренери. Отже, і вона повинна стати професіоналом, якщо має бажання працювати тут.
Ще рік тому Марта й подумати не могла, що їй знову доведеться повернутися в спорт. Ілля підтримував її, запевняв, що все пройде успішно, що вона гарна учениця. І мав слушність. Марта склала іспит на відмінно, отримала сертифікат, а також пропозицію працювати інструктором групових тренувань з силової аеробіки в спортклубі «Фаворит». Це була її перша маленька перемога за весь час невдач і неприємностей. Тепер потрібно лише вдосконалюватись та напрацьовувати досвід.
Ілля привітав її. Він подарував Марті букет квітів і фірмову футболку з емблемою спортклубу. Це означало, що тепер вона одна із співробітників «Фаворита».
- Вітаю! - щиро посміхаючись, сказав він. - Ти - молодець! Впевнений, що все у тебе вийде! Отже, бажаю успіхів!
- Дякую, але без тебе я б не впоралася. Ти справжній друг!
На хвилі відчуття вдячності Марта поцілувала Іллю в злегка колючу щоку і відразу зрозуміла, що цього не треба було робити. Він миттєво став серйозним. У його сірих очах Марта побачила щиру ніжність. Вона швидко відступила на кілька кроків, побоюючись, що зараз Ілля скаже те, чого вона боялася і на що у неї не було відповіді. Замість цього чоловік просто посміхнувся і недбало запропонував:
- Може, відсвяткуємо цю радісну подію? Посидимо де-небудь ввечері?
- Боюся, не вийде, - з жалем відповіла Марта.
Найменше їй хотілося образити його.
- Сьогодні повертається моя сестра з Німеччини, де вона перебувала на лікуванні. Я їду зустрічати її в аеропорт, а потім нам потрібно багато про що поговорити.
- Зрозуміло, - кивнув Ілля. - Родина - це святе! Тоді якось іншим разом...
- Обов'язково, - ввічливо посміхнулася Марта. - Спасибі тобі за все!
- Припини мені весь час дякувати! - Ілля розсміявся, але було помітно, що йому дуже приємно. - У тебе дійсно чудові дані до спорту. Шкода, що ти стільки років втратила... Тепер, сподіваюся, все буде по-іншому. Мені теж було цікаво займатися з тобою. Таких талановитих учнів у мене давно не було.
- О, тільки давай без цього! - посміхнулася Марта. - Не перебільшуй! Насправді, мені дуже потрібна була робота і за це оголошення про курси я вхопилася, як за соломинку.
- Я пам'ятаю, ти казала...
У цю мить до них підійшла Ольга і нагадала Іллі, що його вже чекає клієнт на персональне тренування. Він кивнув, попрощався з Мартою і відійшов, а дівчина поквапилась в роздягальню. Треба їхати в аеропорт. Літак Віталіни приземлиться в Борисполі вже через дві години. Нарешті вона побачить сестру здоровою і щасливою! Для Марти це було все одно, що зустріти матір після довгої розлуки і гострих хвилювань! Минуло два місяці, а їй здавалося, що пролетіли роки з дня їх останньої зустрічі.