Перший крок до мрії

Впродовж наступного тижня Марта кожного дня дзвонила в клініку і дізнавалася про стан здоров'я сестри. На щастя, операція пройшла добре, і зараз почався період реабілітації. Вона дуже хотіла бути поруч з Віталіною під час лікування в клініці, але не могла. Не було з ким залишити дітей і, крім того, потрібно було терміново шукати нову роботу.

Прийшов травень. В повітрі вирував запах свіжих квітів, сонячні промінчики пробивалися крізь хмари і тішив киян довгоочікуваним теплом. У парках і скверах зазеленіли дерева і чагарники, на газонах пробивалася зелена травичка. Зацвіла Володимирська гірка, приваблюючи своєю красою місцевих жителів та туристів. У старшої доньки почалися іспити в школі. Оленка ходила в дитсадок. Христина весь вільний час проводила з подругами, а якщо і була вдома, то сиділа за комп'ютером. На запитання відповідала коротко і швидко, намагаючись скоріше позбутися матері й усамітнитися у своїй кімнаті.

Пролетіли два тижні відчайдушних пошуків нормальної роботи. Жінка регулярно переглядала вакансії в інтернеті, телефонувала, їздила на співбесіди. Підприємства, де пристойно платили, передбачали графік роботи до пізнього вечора, та Марті більше не хотілося працювати ночами і залишати дітей самих. Крім того, її все більше турбувала Христина. Донька майже не спілкувалася з нею. Марта списувала все на складний підлітковий вік і намагалася робити їй якомога менше зауважень.

Якось вона повернулася додому до обіду після чергової невдалої співбесіди. Пройшла у вітальню і кинула сумку на диван. Настрій був паршивим. Порившись у кишені куртки, Марта дістала звідти зім'ятий клаптик оголошення з номером телефону. По дорозі додому вона побачила його в метро серед інших яскравих плакатів з рекламою в той момент, коли вагон різко смикнувся. Не втримавши рівноваги, Марта вдарилася лобом об скло, на якому було це повідомлення. Потираючи забите місце, вона прочитала оголошення. Йшлося про набір на курси в спортклуб «Фаворит» із присвоєнням сертифікату інструктора і подальшим працевлаштуванням. Вона пройшла в кімнату Христини і включила комп'ютер. Потрібно було дізнатися про цей заклад якомога більше.

Вивчивши детально сайт клубу, перечитавши відгуки клієнтів, Марта прийшла до висновку, що «Фаворит» - один з популярних спорткомплексів міста з добре організованими тренуваннями, великими спортзалами з сучасними тренажерами та високласними фахівцями. Набір на курси був пов'язаний з розширенням мережі клубу. «Фавориту» потрібні були нові інструктори, підготовлені ним самим. Курси були платними. Вказаної суми у Марти не було, але вона могла позичити гроші й скористатися цією можливістю. Світ спорту був близький їй з дитинства, і нехай неусвідомлено, але вона сумувала за ним всі ці роки. Можливо, саме в цьому напрямку необхідно рухатися далі?

Сумніви роздирали душу. А раптом вона не впорається? Адже минуло стільки часу... Правда, її тренерка говорила, що професійні спортсмени швидко відновлюються, навіть після тривалих перерв. І все ж: якщо не вдасться отримати роботу після курсів? Що тоді? Чи варто витрачати час і гроші на навчання? Як дізнатися, що це саме те, що їй потрібно?

Марта нервово пройшлася по кімнаті. Треба вирішувати. Можливо, це її шанс повернутися в спорт? Напевно, варто спробувати і для початку хоча б зателефонувати в «Фаворит». Згадавши стару прикмету, вона дістала з гаманця монетку. Загадавши позитивну відповідь на «орла», Марта різким рухом підкинула її. Закрутившись в повітрі на кілька секунд, монетка впала на білий килим. Все ще невпевнено поглядаючи на отриману від Всесвіту відповідь, Марта набрала номер, вказаний в оголошенні. Виявилося, заняття через три дні! Вона записалася, і тепер залишалося тільки внести кошти.

Після розмови з представником клубу вона подзвонила Тетяні, адміністраторці «Червоного оксамиту» й попросила позичити їй грошей. Подруга погодилася, але з умовою, що Марта поверне зазначену суму не пізніше, ніж через місяць. Для Марти такий термін був зараз дуже коротким, але іншого виходу не було. Що ж... У випадку, якщо роботу їй потім не запропонують, доведеться повернути борг, торгуючи косметикою.

Закінчивши розмову, Марта знову зайшла в інтернет, щоб повернутися на сайт клубу, але виявилося, що потрібна сторінка вже закрилася. Вона відкрила розділ «історія», щоб знайти там посилання на сайт... і здивовано завмерла, побачивши довгий список відвідувань якоїсь групи «vkontakte» з назвою - «Мерзота». Марта навіть не відразу зрозуміла, звідки воно тут узялося. Через кілька секунд прийшло усвідомлення, що це відвідування Христини в мережі. Передчуваючи недобре, вона швидко натиснула на зазначене посилання і сторінка загрузилася. Картина, що постала перед очима, змусила Марту побіліти від жаху. Це була група «vkontakte», де детально і в найяскравіших фарбах повідомлялося підліткам про принади суїциду. Досить переконливо для нестійкої дитячої психіки розповідалося про те, що земне життя не має сенсу, що краще піти з нього завчасно і не мучитися даремним існуванням з його численними проблемами. Вся інформація супроводжувалася «барвистими» фотографіями підлітків, які вже це зробили. Чого тут тільки не було: фото дітей з перерізаними венами у ванній, повішених у власних кімнатах, тих, що стрибнули з дахів багатоповерхівок... Моторошні криваві картинки слідували одна за одною. Крім того, в групі давали поради щодо організації самого процесу суїциду, надавались «цінні» вказівки, що і як потрібно робити, щоб отримати гарантований результат.

Марту зморозило від побаченого. З жахом вона розуміла, що Христина не раз заходила на цю сторінку. Про це свідчив розділ «історія» в комп'ютері. У Марти не вкладалося в голові: що могло змусити доньку зацікавитися подібними речами? Сльози навернулися на очі, коли вона подумала про те, що в цьому може бути її провина. Недаремно її віднедавна турбувала поведінка дівчинки. Марта не розуміла, як донька може допускати подібні думки, не думаючи про батьків, про сестру, про себе, нарешті! Вона нетямилась від гніву і відчаю.