Вирок

Через тиждень у них в квартирі, в присутності двох сусідів відбувся обшук. Стоячи посеред вітальні з Оленкою на руках, Марта з жахом спостерігала за тим, як у кімнатах перевертають усе догори дригом: відкривають шафи і шухляди, перебирають постільну білизну та витрушують усі особисті речі. Відкрили навіть вентиляційну систему у ванній. Здавалося, в квартирі не залишилося жодного місця, куди б вони не зазирнули.

Христина стояла у вітальні, зі злістю дивлячись на приставів, але мовчала. В її очах блищали сльози від невисловленого обурення і гніву. Після офісу постановою судді було прийнято рішення на проведення обшуку у квартирі Довженка. Віталіна приїхати не змогла, але був присутній адвокат, якого найняли на допомогу Андрієві. Це трохи заспокоювало Марту. Крім того, вона була майже впевнена, що пристави нічого тут не знайдуть. Ті невеликі гроші, що були вдома, вона віддала на зберігання Віталіні.

Розчаровані, представники закону покинули приміщення через дві години, здивовано знизуючи плечима. Тільки Марту це зовсім не дивувало. Вона добре знала марнотратний характер свого чоловіка і не раз була свідком широти його душі стосовно грошей.

Коли все скінчилося, Марта ще довго не могла заспокоїти Оленку. Дівчинка була страшенно налякана і весь час плакала, обіймаючи Марту за шию і притискаючись до неї всім тілом. Незабаром приїхала Віталіна, і вони разом поговорили з адвокатом. Той заявив, що зробить все, що в його силах, але ситуація вкрай складна - Андрія затримали на місці злочину і, крім того, заарештований разом з ним компаньйон в усьому зізнався. Потім він озвучив суму свого гонорару і Марта остовпіла. На такі гроші вона точно не розраховувала! Наступного дня їй довелося закласти в ломбарді ту саму каблучку з діамантом, подаровану Андрієм, а також всі інші коштовності.

А потім відбувся суд, який засудив Андрія до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Під «майном» мався на увазі джип «Toyota Land Cruiser», придбаний на його ім'я. Фірма чоловіка після багатьох перевірок була ліквідована. Більше нічого за ним не значилося. За порадою адвоката, Андрій підписав добровільне визнання, на підставі якого один рік йому скосили. Перед тим, як його вивели із залу суду під конвоєм, Марта спіймала на собі погляд чоловіка. Ніколи за весь час їхнього спільного життя вона не бачила в його очах стільки жалю. Марта розуміла: Андрій не шкодує про те, що зробив. Він відчуває себе винним перед сім'єю, та для неї це зараз не мало значення.

Віталіна знайшла їй кілька учнів на репетиторство, і, Марта почала давати уроки англійської школярам. Це були невеликі гроші, тому додатково вона зареєструвалася консультантом із продажу косметики в декількох дистриб'юторських компаніях. Марта часто бігала по місту з сумкою в одній руці і з Оленкою - в інший. Вона намагалася продати якомога більше товару й отримати замовлення з оплатою наперед. Так пролетіли декілька місяців тяжкої праці. Марта жахливо втомлювалася. Віталіна допомагала їй, як могла: сплачувала квитанції за дитсадок, за комунальні послуги. Оленка часто залишалася під наглядом Христини. Та іншого виходу не було. Марті треба було працювати ...