2

2

Тея та Нодар опинилися усередині годинника.

А коли вони знайшли з нього вихід, то потрапили на галявину, на якій валялися величезні частини подібних годинників, які перебільшували цих людей у рази.

Несподівано почувся звук, ніби затрищали стрілки тисячів механічних годинникі, навіть їх зображення з'явилося у небі, правда, бліде та напівпрозоре.

- Бом! Бом! Бом! - усі годинники одразу нагадали про своє існування. - Бом! Бом! Бом!

Цей стукіт не припинявся, зводячи з розуму.

Десь вдалині, ніби ні звідки, в небі високо над поверхнею провиднилися, проявилися у просторі чайники, з яких потекли водоспади... блискучого чорного чаю, який зачаровував своїм золотистим коричневим кольором. Пар над цими потоками чаю свідчив про те, що вода там гаряча.

Тарілки попливли замість хмар та застигли. З них, ніби з літаків інопланетних створінь, вилилося світло, яке замінювало колір оточуючого світу.

А взагалі: який цей світ?

Світ нашої уяви чи паралельний? Чи це усього лише інша планета з іншими законами фізики? Чи тут взагалі інша фізика зі своїми власними законами?

Як там не було, Тея та Нодар взялися за руки та пішли (навіть побігли) подалі від цих потоків кип'ятка та від світла, який спотворював реальність - цю дивну нереальну реальність.

- Нам треба десь заховатися. - запропонував Нодар. - Мені не подобається цей кип'яток. Він нас ошпарить.

- Там є якась скеля. Давай туди. - Тея показала рукою.

- Воно схоже на пиріг. Зі шоколаду.

- Тоді куди нам? - у відчаї запитала Тея.

- Я не знаю... Але подалі звідси.

Вони вибігли до берега...

Молочні ріки омивали його.

Так: саме молочні, бо це буле справжнє молоко.

- Я сплю. - пояснила сама собі Тея.

- А я сплю у твоєму сні?

- Ні: ти лише частина мого сна.

- Я теж відчуваю та бачу. І я не сплю. Ми з тобою не лягали спати. Ми лише хотіли спробувати чай твоєї бабусі з її сервізу. Ось і все. - пояснив Нодар. - Не думаю, що нас одразу раптово щось вбило, щоб забутися у своїх галюцінаціях.

- Що нам робити?

- Поклич свою бабусю. Якщо у неї такий загадковий чай, особливий сервіз та дивний годинник, то може і вона не така, як усі ми. 

- Добре. Бабусю, допоможи! Допоможи!!! - покликала Тея.