1

1

Тея та Нодар сиділи, дивлячись, як пара піднімалася над чашками з бубусіного сервізу.

Несподівано пара почала не лише коливатися над поверхнею води широкими смугами, а й створювати образи.

Ось два обличчя з'явилося чи утворилося з водяної пари, а потім вони поцілувалися.

Ось ці обличчя злилися у тендітну в довгій сукні жіночу фігуру, яка танцювала над чашками у повільний танець.

Он полетіло листя з пари та піднявся вітер, бо спідниця сукні намагалася вислизнути на свободу, переливаючись хвилями з водяної пари, оголюючи тонкі стрункі ноги танцювальниці.

Листя утворило шлях, по якому і пішла ця дівчина з водяної пари своїми ніжними ніжками.

Доріжка з водяної пари становилася ширше, дівчина теж росла у розмірах, но при цьому ставала більш непомітною, більш прозорою.

Ніби вже привив, який ішов своєю стежиною кудись.

Старий годинник, що висів на стіні, пробив опівніч.

- Зараз же одинадцять годин. - зауважила Тея.

- Зараз підправимо. - повідомив Нодар.

Він встав та підійшов до годинника.

Чоловік перевів стрілки механічного приладу. 

Але тут же вони повернулися на своє попереднє місце.

- Цей старий мотлох бабусі, зроблений ще її дідом, не працює, як слід. Цей годинник залишаю на цій стіні тільки через повагу до бабусі, щоб не засмучувати її. Навіщо мати годинник, який показує лише дванадцять? - запитала Тея.

- Ну, тобі ще подобається його старовинний дизайн та те, як він влаштован. Такий собі непрацюючий раритет. - пояснив Нодар.

- Отож.

Годинник знов пробив дванадцяту, - і після цього щось блискуче полилося з циферблату дивного годинника.

Він ніби збільшився весь, а Тея та Нодар немов зменшилися, але разом з усім: столом, сервізом бабусі, з кухнею.

Цей годинник поглинув у себе Нодара та Тею, затягуючи їх у себе.