20.

2024-11-28

Philosoph: Ти сьогодні гарно виглядаєш.

[18:07]

    Lesya_Red: Це як? Ти ж не бачиш мене.

[18:08]

Philosoph: Бачу. Ти поправила волосся і зробила ковток кави.

[18:09]

    Lesya_Red: …

[18:10]

    Lesya_Red: Це вже дивно.

[18:11]

Philosoph: Не дивно. Я ближче, ніж ти думаєш.

[18:12]

    Lesya_Red: Ти зараз жартуєш?

[18:13]

Philosoph: Ти тільки що підперла щоку рукою і зробила вигляд, що читаєш меню.

[18:14]

    Lesya_Red: …Ти тут. У моєму кафе?.

[18:15]

Philosoph: Тепер твій хід. Знайди мене.

[18:16]

    Lesya_Red: Добре. Хм…

[18:18]
    Lesya_Red: За столиком біля вікна?

[18:19]

Philosoph: Ні.

[18:20]

    Lesya_Red: Тоді в кутку, чоловік із телефоном?

[18:21]

Philosoph: Тепліше.

[18:22]

    Lesya_Red: Я бачу усмішку. Це ти.

[18:24]

Philosoph: Ти знайшла мене.

[18:25]

Philosoph: Я піднімаю голову. Дивлюся просто в твої очі.

[19:01]

    Lesya_Red: Я зустрічаю твій погляд і завмираю. Мені здається, що час зупинився.

[19:02]

Philosoph: Я обережно всміхаюся. Наче боюся злякати тебе.

[19:03]

    Lesya_Red: Я відповідаю усмішкою. Трохи невпевненою, але справжньою.

[19:04]

Philosoph: Я кладу телефон на стіл. Вперше він більше не потрібен.

[19:05]

    Lesya_Red: Я роблю маленький ковток кави, щоб приховати тремтіння в руках.

[19:06]

Philosoph: Я повільно підводжуся. Роблю крок у твою сторону.

[19:07]

    Lesya_Red: Я підводжу очі знову. І вже не відводжу їх від тебе.

[19:08]

Philosoph: Тепер ми говоримо мовчки. І здається, що слів більше не треба.

[19:09]