17.

2024-11-07

    Lesya_Red: Філософ, ти тут?

[19:02]

Mark25: Тут. Що сталося?

[19:03]

    Lesya_Red: Та… нічого особливого. День важкий.

[19:05]

Mark25: Ти говориш інакше. Я відчуваю.

[19:07]

    Lesya_Red: (пауза) Може, то дрібниці… Але на роботі сьогодні було неприємно.

[19:14]

Mark25: Неприємно… це значить сварка?

[19:16]

    Lesya_Red: Скажімо так, я не вмію мовчати, коли бачу несправедливість. А мій начальник — не фанат таких людей.

[19:18]

Mark25: І він кричав на тебе?

[19:20]

    Lesya_Red: Кричав. А ще натякнув, що якщо я й далі так поводитимуся, доведеться попрощатися з роботою.

[19:23]

Mark25: Це несправедливо. Ти не повинна мовчати.

[19:29]

    Lesya_Red: Я боялася, що ти скажеш: треба було тримати язик за зубами.

[19:31]

Mark25: Ні. Я кажу: тримай себе гордо. Бо ти Вогник. Інакше ти б перестала бути собою.

[19:34]

Mark25: Вогник, знаєш… я хочу сказати тобі одну Річ.

[19:38]

    Lesya_Red: Яку?

[19:39]

Mark25: Ти не одна. На моїй роботі теж не все гарно. Усі думають: якщо я роблю дизайн Авто в Німеччині — то тільки Erfolg ( успіх), тільки успіх.

[19:41]

    Lesya_Red: А це не так?

[19:42]

Mark25: Не так. Мій начальник холодний, як Maschine.( Машина)  Він не кричить, ні. Але дивиться так, ніби я порожнє місце. Іноді мені хочеться закричати: «Ich bin auch Mensch!». ( Я також людина!)  Але я мовчу.

[19:45]

    Lesya_Red: Тобі теж боляче, тільки ти ховаєш це за спокоєм.

[19:49]

Mark25: Ja. ( Так) А тепер, коли ти мені сказала про свого начальника, я думаю: ми однаково боремося. Тільки ти словами, а я — мовчанням.

[19:51]

    Lesya_Red: І знаєш, що найсмішніше? Ми обоє виграємо, коли говоримо один з одним.

[19:53]

Mark25: Так. Тільки тут я не мовчу. Бо є ти.

[19:55]