2024-10-23
Lesya_Red: У бабусі в селі завжди було гамірно. Ми з двоюрідними братами бігали босоніж по траві, ловили метеликів, їли полуницю прямо з грядки. І в хаті пахло свіжим хлібом, бо бабуся пекла його щотижня.
[19:14]
Mark25: Це звучить… як сон. У мене таке nicht ( не) було. Але я пробую бачити.
[19:16]
Lesya_Red: Спробуй уявити.
[19:17]
Mark25: Я уявляю тебе… у дворі. Я думаю, в тебе світле Волосся.
[19:19]
Lesya_Red: Ха, майже :) Насправді руде, і воно завжди розкуйовджене.
[19:21]
Mark25: Руде… значить як Feuer ( вогонь)? Як вогонь.
[19:22]
Lesya_Red: Можна й так сказати. Бабуся завжди сміялася, що в нашій родині з’явилася «сонячна дитина». [19:24]
Mark25: Я не бачу тебе, але пробую малювати. Веснянки на Лице?
[19:26]
Lesya_Red: Точно. Ти вгадуєш.
[19:27]
Mark25: Тоді очі… Я думаю, сині.
[19:29]
Lesya_Red: Ні, зелені.
[19:30]
Mark25: Зелені… як трава, де ти бігала босо.
[19:31]
Lesya_Red: Гарне порівняння.
[19:32]
Mark25: Я погано знаю Слова. Але хочу бачити тебе. Хоч словами.
[19:34]
Mark25: Я думаю, що ти любиш завжди сміятися. У тебе голос… hm… як дзвінок?
[19:38]
Lesya_Red: Дзвінок? Це мило. Але ні, мій голос швидше тихий. Навіть іноді губиться серед розмов.
[19:40]
Mark25: Я помилився. Але це нічого. Я хочу ще. Твої руки — тонкі, як гілки яблуні.
[19:42]
Lesya_Red: Хм, мої руки радше загрубілі, від роботи на городі й у саду.
[19:44]
Mark25: О. Я не знав. Ти реальніша, ніж моя фантазія.
[19:45]
Lesya_Red: Тепер моя черга. Я уявляю тебе високим. Чорне волосся, рівне. Очі — світлі, може сірі?
[19:47]
Mark25: Волосся так. Але очі — ні. Темні.
[19:49]
Lesya_Red: Добре, значить моя фантазія помилилась. Я чомусь бачила тебе із таким… майже прозорим поглядом.
[19:51]
Mark25: Це цікаво. Ти бачиш мене так, як хочеш. А я тебе — як хочу.
[19:52]
Lesya_Red: А між тим є ми справжні. І вони не завжди збігаються з уявою.
[19:54]
Mark25: Але це не страшно. Мені sogar ( навіть) подобається.
[19:56]