Епілог

– Ми зробити все можливе під час операції. Зараз ми можемо тільки набратися терпіння та чекати, – спокійним голосом пояснював ситуацію лікар міської клінічної лікарні Івано-Франківська матері Дмитра. – Небезпеки його життю та здоров’ю немає. Дуже пощастило, що його так швидко знайшли. Це все завдяки його другові, який натрапив та невеличку групу туристів. Нажаль він зараз перебуває у психіатричній… в іншій лікарні. Постійно говорить про якихось білих демонів. Інший його друг, також на жаль, зараз знаходиться в морзі, так само, як і знайдений жіночий скелет. Хто б міг подумати, що в забутій богом місцині може таке трапитись. Наразі, на скільки я знаю, тривають пошуки ще одного їхнього товариша… Ведеться розслідування…

– Досі не можу повірити, що таке могло статися з моїм хлопчиком. Навіть уявити собі не можу в якому стані зараз перебувають батьки та рідні інших хлопців, – витираючи червоні очі від сліз, промовляла мати Дмитра. – Це ж мав бути звичайний туристичний відпочинок… Та коли з ним не було зв’язку два дні… Я мала запідозрити раніше, що щось пішло не так…

– Не картайте себе, – заспокоював жінку лікар. – Це не ваша провина. Відтепер ви маєте запастися терпінням. Люди роками можуть перебувати в комі, а можуть вийти з неї через два тижні. Хтозна, які плани в бога на нас…

Безутішна мати все плакала, а лікар все намагався її заспокоїти. Дмитро тим часом перебував у комі і бачив один єдиний сон, в якому гине чарівна золотоволоса дівчина. Цей сон він ще бачитиме достатньо довго. Сон, в якому розгніваний чоловік надто сильно стиснув горло чарівної тендітної пташечки через її відмову подарувати йому хоча б маленьку частинку себе.