Подорож у часі

Героїня переноситься в античність — її перша зупинка. Вона розплющує очі й відчуває під ногами холодний камінь. Перед нею постає велич Стародавнього Риму: вулиці переповнені людьми різних соціальних станів — від вільних громадян до рабів, що тягнуть важкі ноші. Вперше вона на власні очі бачить рабство: люди, позбавлені свободи, працюють без зупину, терплять побої та байдужість.

"Невже це — звична річ для цієї епохи?" — подумки запитує вона себе. 

Її охоплює відчуття несправедливості, й вона розуміє, що хоча часи змінюються, пригноблення й досі має місце в сучасному світі, лише в інших формах. Усвідомлення приходить боляче: боротьба за свободу і рівність — це процес, що тягнеться тисячоліттями.

Наступна зупинка — Європа Середньовіччя. Навколо простягаються села під владою величних замків. Вона бачить, як люди обробляють землю, підкоряючись суворій соціальній ієрархії: аристократи й селяни, ті, хто народився у знаті, і ті, хто приречений на тяжке життя без надії на зміни.

На ринку вона бачить, як господар силоміць тягне за руку молоду жінку.

"Ти — моя власність!" — кричить він, і ця сцена глибоко шокує героїню.

"А хіба жінка не має права вибору?" — з болем думає вона, пригадавши сучасні дискусії про гендерну рівність.

Жінки в цьому світі — лише тінь того, ким вони можуть бути. Зараз вони мають право на освіту, на власний шлях, але боротьба за гендерну рівність, розуміє вона, все ще триває.

Трохи згодом вона опиняється у XIX столітті, в самому розпалі індустріальної революції. Героїня бачить безкрайні заводи, клуби чорного диму, що здіймаються над містами, й нескінченні ряди робітників, виснажених важкою працею за мізерну платню. Її охоплює сум і обурення, коли вона бачить, як діти на рівні з дорослими працюють цілий день.

— Невже ця дитина також змушена працювати? — питає вона в чоловіка поруч.

— Така доля бідняків, — байдуже відповідає він. — А хто ж іще заробить їм на шматок хліба?

Героїня, сповнена глибокого співчуття, думає про сучасні зміни в законах, які обмежують дитячу працю, захищають права робітників, встановлюють безпечні умови праці. І хоча сьогодні цей світ значно кращий, вона відчуває, що боротьба за соціальну справедливість триває.