Війни, революції та інші хвороби

Двоє розумних завжди знайдуть адекватний і найбільш сприйнятий вихід із будь-якої ситуації. Коли один розумний, а інший не дуже, є шанс, що все-таки розумний зуміє вирулити ситуацію. У ситуації, коли двоє дурнів щось не поділили, запобігти конфлікту майже неможливо, а коли в їхньому конфлікті зацікавлені треті сильні гравці, то тут без варіантів. Хоча ні, один варіант таки є – це швидше розумнішати.

Світлана покормила Володю й покликала Дмитра до столу, вечеря вже була готова й сімейство неквапливо куштувало пасту з овочевим салатом. Телевізор Світлана зазвичай не вимикала, і він майже постійно працював під час її перебування на кухні. Саме йшлося про ймовірність Третьої світової війни, і журналістка з таким завзяттям про це говорила, ніби це відкриття олімпіади або чемпіонату світу з футболу.

Повечерявши, Світлана продовжила тему:

– Знаєш, я все менше і менше останнім часом розумію людей, особливо наших співгромадян. Поглянь, Перша світова війна була. Згадую, яка користь від неї, і не можу пригадати, а ще згадую якогось героя, також не можу пригадати, ну хіба що бравого вояка Швейка, у театрі спектакль дивилася. А от кількість загиблих точно пригадую – 20 мільйонів. Те саме і з Другою світовою. Як час показав, користі від неї ніякої, а герої з часом стали антигероями. Єдине, що лишилось, – це кількість загиблих – від 50 до 75 мільйонів. І ще, якщо після великої війни настає інша, то усі втрати попередньої були марними, – підсумувала Світлана.

– А знаєш про що я думаю? – запитав Дмитро.

– Про що? – поцікавилась вона.

– Ну поглянь, в Україні, Білорусії і Росії живуть приблизно 200 мільйонів осіб. А кому реально потрібна ця війна? Напевно, бункерному, бо він усіма силами тримається за посаду, а війна – це єдиний легітимний привід його перебування при владі, ну, ще можливо картопляному царьку, ну і можливо, ще комусь третьому. Жодної користі 200 мільйонам людей війна не принесе, лише втрати. Навіть за найоптимістичнішими прогнозами лише матеріальні втрати кожного сягнуть мінімум 30-50 тисяч доларів. Тобто ситуація така: кожна людина втрачатиме, а користь отримає лише ця трійка. І в мене постійно виникає питання, а чи 200 мільйонів людей часом не ідіоти?

– Знаєш, у мене також ці думки часто виникають, – погодилась Світлана. – Останнім часом з подання Ілона Маска людство все частіше сприймають, як велику комп’ютерну гру. Якщо так, то це хоч якось щось пояснює, інакше як збагнути що всі 200 мільйонів розуміють, що відбувається щось не те і воно їм шкодить, а нічого з цим зробити не можуть... А знаєш, коли закінчяться усі війни на Землі? Коли воювати будуть їх ініціатори.

– А якщо поглянути на усі ці катаклізми, війни, революції як на суспільні хвороби? А що, у кожної людини в організмі живуть тисячу різних бактерій, а вірусів у світі взагалі не перерахувати, а загострюються вони лише в певний момент і то не у всіх. Потрібно полікуватися, прийняти ліки – і людина одужує. Можливо, і з людством те саме? Захворіла одна людина при владі, заразила своє оточення і все – інфекція пішла гуляти країною. Якщо її вчасно не вилікувати й не зупинити, то кількість хворих буде лише зростати. І завжди потрібно лікувати першопричину. Це майже як із коронавірусом. Поглянь на нашу країну, уже страшно комусь щось говорити, такі всі зомбовані, – висловився Дмитро.

– Так і є, – підтвердила Світлана. – Вони, напевно, не здогадуються, що зло завжди повертається додому.

Одинадцята правда про негативність: вона буває здорова і нездорова.