Папа Римський

Через кілька днів Ліза і Барбара домовилися сходити в СПА, щоб хоч якось привести себе в порядок після надзвичайно екстремального відпочинку на природі. Світлана мала приєднатися до дівчат трохи згодом.

Подруги змінювали процедури одна за одною і після чергового масажу спокійні і розслаблені пили трав’яний чай у затишній залі для відпочинку.

– Дякую, що порадила водяну капсулу і гавайський масаж Ломі-Ломі, це реально неймовірні відчуття, – промовила Ліза. – Я навіть декілька разів побувала в невагомості, якщо ти розумієш про що я.

– На здоров’я, як у вас кажуть, користуйся, – відповіла Барбара.

По телевізору саме показували репортаж про резонансний випадок, який нещодавно трапився, а саме 1 січня 2020 року у Ватикані. Молода журналістка із захватом описувала подію з папою Франциском, який наробив скільки галасу по всьому світу.

– Ну, ці журналісти, вони з будь-якої мухи слона роздують! Причепилися до старика. Ніби сталося щось жахливе. Він уже у віці і ледь-ледь ходить. І що йому робити, коли його боляче тягнуть за руку?

– А я рада за Папу, своїм спонтанним вчинком він зробив скільки користі. По-перше, показав, що не потрібно стариків безцеремонно хватати за руки. По-друге, те, що через дотики навіть до Понтифіка благодать не сходить. Ну і по-третє, що навіть Папа Римський – це звичайнісінька людина. Можливо, це єдиний чесний вчинок католицьких чиновників за усю їхню історію, і ним він показав усім людям, що реакції в нього такі ж, як і в інших.

– Ти що будеш радіти, коли тобі роблять боляче? – звернулася Барбара до Лізи.

– Ну що ти, я вчинила б так само. Хоча ні, напевно ще й нагрубила би. Хоча, як на мене, скільки ж усе-таки рабського і дикого в таких дійствах. Люди, мов божевільні, з нетерпінням чекають на нього, потім шаленіють від його появи. Здається, вони вже собі не належать, це ніби якийсь колективний гіпноз.

Прийшла Світлана:

– Привіт, дівчата! Що обговорюєте?

– Та саме Папу Римського і той випадок, коли він грубо відштовхнув прочанку.

– Тю, а що там обговорювати? – спантеличено перепитала Світлана.

– Ну, ніби це найсвятіше місце для всіх католиків, а Папа – найсвятіша людина на землі, йому навіть руки цілують, а тут таке – повів себе, як простий смертний.

– Молодець, нарешті справжній людський прояв, – вимовила Світлана.

– Ми такої ж думки, нічого старикам руки ламати. І якби він не виправдовувався, а чесно сказав, що через дотики до Понтифіка благодать не сходить, то був би вчинок, достойний Папи.

П’ята правда про негативність: спонтанний та вимушений її прояв – це нормально.