Колиска

Пройшло лише декілька годин, а Ліза вже не знаходила собі місця. Після пологів їй нарешті вдалося вирватися ненадовго з дому, щоб побачитися з колегами по роботі та узгодити деякі питання з відділом кадрів. Цей її вихід у світ турбував і збуджував одночасно. Зміна обстановки, звісно, подарувала нові позитивні емоції, але з голови ніяк не йшли негативні думки про дитину, уперше за увесь цей час залишену на батька.

Колеги зустріли її винятково стримано, хоча й намагалися видавити з себе дружні невимушені усмішки. Вітали з народженням дитини й запрошували якнайшвидше повертатися до роботи.

Повертаючись з роботи, Ліза заскочила до крамниці, купила все необхідне й щодуху побігла додому. Відчинила вхідні двері квартири й одразу почула крик своєї малечі. Картина, яка відкрилася перед її очима, і засмутила, і повеселила одночасно.

– Ну чому ти кричиш? – нагнувшись над ліжечком, без упину промовляв Аркадій. – Ну чому ти кричиш? Коли ти вже нарешті замовкнеш?

– Привіт, любий, як ви тут, хлопчики, без мене? – запитала Ліза.

– Ти не могла швидше? Я з ним більше не залишусь. Якби це була не моя дитина, точно викинув би його у вікно! – обурювався Аркадій. – Він постійно кричить і просто бісить мене… Він розбудив у мені скільки негативу, жах, я зараз просто вибухну від гніву!

Ліза, заспокоївшись, що всі живі і здорові, тихенько підійшла до Аркадія, ніжно обняла й поцілувала його.

– А тобі не спадало на думку, що він кричить через те, що його щось не влаштовує? Можливо, він хоче їсти або вже час змінювати підгузок?

– То чому він не каже? – наївно і все ще гнівно продовжував спантеличений Аркадій.

– Він же ще маленький і не вміє говорити! А крик – це і є його слова, що щось не так, – спокійно пояснювала Ліза.

– О, так і є, підгузок повний, подай, любий, новий, він он там, на комоді лежить у новій упаковці.

Ліза швиденько змінила підгузок і маленький Миколка в туж мить замовк. Потім дала йому пляшечку з їжею і через якийсь час Миколка вже безтурботно спав у своєму дитячому ліжечку.

Друга правда про негативність: вона закладена в нас із дитинства.