Коралове весілля

Наступного ранку, сидячи в себе в саду, Вінсент завершував статтю про Людей Світу. Лакі був зайнятий своїми справами, здається, він нюхом учув мишу або крота і намагався їх дістати. Він уже вирив досить глибоку ямку і ось-ось був готовий її спіймати.

У цей момент Вінсент відчув, що, напевно, хтось його відволіче. Річ у тім, що в Лондоні дивним чином проявляються здібності передбачати і відчувати все набагато тонше, ніж будь-де у світі. Навіть люди ніби наперед знають про що буде мова, і відчуття таке, що в них уже є готові відповіді.

Так і сталося на цей раз, через пару хвилин подзвонила Софі.

– Вінсенте, я пригадала, що в моїх батьків ювілей – коралове весілля, 35 років. Може, з’їздимо до них на вихідні?

– Я не проти, добре, люба, не хвилюйся – поїдемо.

– Люблю тебе! – радісно викрикнула Софі.

Вінсент дописав останні рядки статті:

«Люди Світу:

Батьківщина – планета Земля.

Громадянство – Людина Світу.

Політична і соціальна позиція – нейтральність».

Софі за походженням була шведка, але батьки в її трирічному віці переїхали в Швейцарію у містечко Лугано, італомовний кантон Тічіно, поблизу Італії. Там пройшли її дитинство і юність, тому вона сильно прив’язалася до цих місць.

Вінсент почав готуватися до поїздки. Спочатку він замовив білети на літак Лондон – Мілан на 8:30 ранку. Ще залишилось обрати подарунок. Він пригадав, що батьки Софі хотіли побачити піраміди, тому він замовив путівки в Єгипет з відкритою датою.

Коли вони з Софі кудись ненадовго їздили, просили сусідку приглянути за Лакі. У дверях був зроблений спеціальний отвір, з якого Лакі міг легко вийти в сад і зайти назад у будинок, а їжу зазвичай лишали в домі. Таке траплялося нечасто, і Лакі спокійно витримував два-три дні, хоча й дуже сумував. Дні минали швидко в роботі і в приготуванні до поїздки.

Нарешті субота. Переліт пройшов досить вдало, без затримок. Приземлившись у Мілані, першим ділом вони орендували автомобіль його улюбленої марки Alfa Romeo. Ще якусь годинку – і ось нарешті вони на місці.

Швейцарія неймовірно вразила Вінсента своєю чистотою і природністю. По дорозі вони заїхали на кондитерську фабрику «Alprose» в Каслано. Шоколад – це була їхня спільна слабкість. Насолодившись вдосталь справжнім швейцарським шоколадом і задовільнивши свої інтелектуальні потреби під час екскурсії по музею шоколаду, вони поїхали до батьків Софі.

З кожною хвилиною Вінсент усе більше закохувався в цю неймовірну країну. Здається, тут найбільш гармонійно вживаються люди, тварини і природа – все ніби перебуває в гармонії.

Він ще ніколи не бачив Софі такою щасливою, вона розквітла на очах і, здавалося, на десять років помолоділа.

Батьки Софі виявилися літніми людьми з блискучими очима і з жагою до життя. Дуже позитивні і привітні. Усе в одну хвилину закрутилося. Застілля змінювалися поїздками по крамницях, гості й знову застілля, екскурсії будинком і містом, виїзди на природу і походи в ресторани місцевої кухні.

Безкінечна круговерть сімейних звичних подій. Дні минали непомітно, і вони вже не хотіли повертатися назад до Лондона.

Вінсент набрав сусідку Еліз і попросив ще декілька днів приглянути за Лакі. «Ще трохи, – думав Вінсент, – і вони точно залишаться тут назавжди».

Якось сидячи ввечері на балконі з Софі, вони дивилися на Альпійські гори й озеро, і Вінсент збагнув, що виявляється нейтральність існує, це не міф, а реальність, і Швейцарія тому підтвердження. Не просто людина чи група людей, а й ціла країна насправді може бути нейтральною. А якщо нейтральною може бути одна країна, виходить, і інші можуть також, потрібне лише бажання.

Безперечно, багато хто скаже, що не все так однозначно, і Швейцарія особлива в силу рельєфу і розміщення, це все так, але факт залишається фактом, вони змогли – тому й інші зможуть, було б бажання. Швейцарія – це гарний приклад людської спроможності побудувати максимально наближену до ідеалу спільноту людей, об’єднаних в одній країні.

Вінсент чудово знав, що про тему, яка йому дуже близька, потрібно писати звідси, зі Швейцарії. Десь потайки він навіть мріяв, щоб і інші країни йшли цим шляхом і були такими ж щасливими, як і швейцарці. Світ нейтральних країн і щасливих людей – хіба це не чудова мрія?

Життя в Лондоні далося взнаки, і він знав наперед, що із Софі вони об’їдуть усю Швейцарію, і, скоріше за все, заберуть Лакі й переїдуть жити сюди назавжди, але це все попереду.

Сьогодні був чудовий день, початок нейтрального життя двох нових Людей Світу. Попереду чекають нові й дивовижні відкриття, але то буде вже абсолютно інша історія.