Чорний і білий лицарі

У гостьовій кімнаті на стіні висіла знайома з дитинства картина, на якій були зображені два середньовічні лицарі. Вони були на конях у повних обладунках зі списами та щитами. Єдина їхня відмінність була в кольорі, один лицар був білий на білому коні, а інший – повністю чорний на чорному коні.

Ця картина занурила Вінсента у спогади дитинства. Під час літньої відпустки його родина відпочивала в Ніцці, і одного дня, прогулюючись набережною, Аліна зупинилася біля цієї картини і довго в неї вдивлялася. На задньому фоні картини десь у далині був зображений ледь-ледь помітний середньовічний замок. Схоже, Аліна уявляла себе господинею того замку, за серце якої і билися ті рицарі. Їй ця картина так припала до душі, що батько не вагаючись купив і подарував її своїй маленькій принцесі.

Усе дитинство і шкільні роки ця картина висіла на почесному місці в Аліниній кімнаті, а згодом, коли Аліна переїхала від батьків у свою власну квартиру, картину забрала із собою. Вона нагадала Вінсенту безтурботне і щасливе життя його родини в Парижі – і тепер картина опинилася в цій гостьовій кімнаті.

 Дивлячись на картину довгий час, уява Вінсента, спираючись на дитячі казки та християнську ідеологію, малювала боротьбу темних сил проти світлих або, інакше кажучи, боротьбу добра проти зла.

Але сьогодні Вінсент подивився на картину під іншим кутом. Він помітив, що єдиною відмінністю у двох лицарів виявився лише колір, а все інше абсолютно ідентичне.

«Добре, а якби вони помінялися місцями – як визначити де добро, а де зло? Щось тут явно не так, – промайнула думка у Вінсента. – Добро з тією зброєю, що і зло, намагається зробити те саме, а саме – проколоти списом суперника, а це точно якась маячня, позитивом або добром тут і не пахне».

Раптом Вінсенту сяйнула думка. Б’ються завжди зло зі злом, негатив проти негативу. Єдине, що їх відрізняє, – це таке поняття як справедливість. Справедливість майже завжди на чиємусь боці, інколи вона навіть допомагає перемогти. Але, не зважаючи ні на що, війна, конфлікт чи навіть благородний поєдинок лицарів – це завжди негатив.

Тут не йдеться про добро чи зло, як раніше вважалось, – це лише означає, що вони обоє цієї миті на негативній стороні.