Садиба з рододендронами

Вінсент підходив до ошатної двоповерхової садиби повністю засадженої трояндами, рододендронами та диким виноградом. У його сестри Аліни проснулася пристрасть до садівництва та ландшафтного дизайну. Напевно, це її новий чоловік Самуель так на неї вплинув. Вони одружились три роки тому, і Аліна з сином Ніколя з Парижу переїхала до нього в Канни. Здається, вони досі щасливі разом.

– Ну що, Вінсенте, ти знову лупцював старого сьогодні? – жартувала Аліна.

– Не повіриш, сьогодні ми мило привітались і все.

– І все? – перепитала Аліна.

– І все, – відповів Вінсент.

– Ти його не кормив, не лупцював? Просто привітався?

– Так. Я дещо зрозумів. Хочеш, розповім? Краще ввечері, я знаю, що це надовго.

– О, ледве не забула, я бачила сьогодні на ринку Бетті, пам’ятаєш її?

– Так.

– І я запросила її з чоловіком на вечерю. Вони мають бути о сьомій.

– Гаразд, чудово, цікаво на неї подивитись через скільки років.

– Здається, ви не бачилися років п’ятнадцять, не менше.

– Десь так, може, навіть більше, – пробурмотів Вінсент.

Бетті, так скорочено називали Беатріс, – це та дівчина, яка відкрила йому дивовижний світ кохання, це його перше справжнє почуття, а все, що справжнє, те нікуди не зникає навіть із часом. Їх дивним чином щось поєднувало, щось невловиме, якась спорідненість душ. Вінсент часто згадував її в особливі моменти, і дивним чином це придавало йому сил і впевненості.

Лакі вже набігався і тому влігся на зеленому, ідеально рівному газоні в затінку, а Вінсент піднявся в гостьову кімнату. Уже другий рік поспіль він приїздить у Канни по справах і зупиняється на декілька тижнів у своєї гостинної сестри. Спочатку він завалився на диван, якийсь час дивлячись через прочинене вікно на сад, а потім включив комп’ютер і поринув у свої повсякденні справи.

Бетті з чоловіком прийшли рівно о 19:03, видно було, що вона хвилюється, хоча майстерно намагається це приховати.

– Вінсенте… – позвала Аліна. – Спускайся вниз, прийшли Беатріс з Бобом та їхня чарівна дочка Франсуаза.

Вінсент саме вносив правки до нового сценарію і з неприхованою цікавістю пішов до гостей.

«Боже, як вона змінилася», – подумав Вінсент. Перед ним була якась чужа, йому зовсім незнайома жінка. Помітно було її хвилювання.

«Якби в неї на лобі була точка-світлофор, то це явно був би червоний колір», – зробив висновок Вінсент.

Боб навпаки, був дуже спокійний приятельський чолов’яга. На вигляд йому було далеко за сорок.

Привітавшись, усі почали ділитись на групи за інтересами. Франсуаза активно щось розповідала Ніколя. Боб із Самуелем вийшли у двір, а Бетті з Аліною пішли шепотіти про свої нескінченні жіночі секрети на кухню.

Аліна з родиною лише нещодавно повернулася з відпочинку на острові Криті, і, все ще перебуваючи під впливом Мінойської культури, цього вечора вирішила дивувати гостей поєднанням грецької та французької кухні. Фуа-гра із шампанським, грецький салат із десятком різних сортів оливок, смажений лосось та восьминіг та червоне сухе вино, а на десерт – вишукані еклери.

Усі розслабились, в Бетті почали по-новому світитися очі, і нарешті в цих очах почало з’являтися щось таке дуже рідне і знайоме. Боб лише переводив здивований погляд із Вінсента на Беатріс. Такою схвильованою він її ще ніколи не бачив.

– А чим ви займаєтесь? – запитав Боб, дивлячись на Вінсента.

– Він – відомий сценарист, – відповіла за нього Аліна. Зараз він працює над сценарієм до нового голлівудського фільму.

– Цікаво, – здивовано подивився на Вінсента Боб.

– О, Вінсенте, ти щось хотів розповісти про той випадок у кафе, – нагадала Аліна.

– А що там сталося? – зацікавилась Бетті.

Вінсент почав свою розповідь про те, як тиждень тому він помітив безхатька, йому стало його шкода і протягом тижня пригощав старого сніданком, але вчора щось пішло не так. Чи то безхатько вів себе дуже зухвало, можливо, він був навіть п’яний, але Вінсент його гарненько провчив.

– А сьогодні ми просто поздоровались. І це мене наштовхнуло на думку про тріаду енергій.

– Ану детальніше, – зацікавилася Франсуаза.

– Ну, дивіться… Наша планета Земля – це третя планета в Сонячній системі. Найголовніша цінність на цій планеті – це час, який також має три значення: теперішній, минулий і майбутній. Вода – це наступна цінність на Землі, і вона буває в трьох станах: газоподібному, рідкому і твердому. Ну і, нарешті, атом, який складається із трьох зарядів: позитивного негативного і нейтрального.

Вінсент приводив ще дуже багато прикладів із різних релігій, казок та міфів.

– Значить, немає поганих і хороших людей чи речей на цій планеті? – запитала Франсуаза. – А все одночасно є і позитивним, і нейтральним, і негативним?

– Саме так, – відповів Вінсент.

– А якийсь приклад? – запитала Бетті.

– Ось, бачите запальничку?