Розплатившись за сніданок, Вінсент вирішив прогулятися до набережної, покормити дельфінів. Лакі метушливо бігав між перехожими, викликаючи їх усмішки. Цього разу Вінсент вирішив піти іншою дорогою, ніж зазвичай, через парк. Запах кипарисів та квітів у поєднанні з морським завжди приводили його в той стан спокою і щастя, коли життя ніби завмирає, набираючи нових сенсів.
Обнюхавши всі дерева і деякі помітивши, Лакі з незадоволеним виглядом побіг далі. Дивна собача мова запахів, людям досі не до кінця зрозуміла, але не для них, цих чотирилапих найкращих друзів людей.
Підійшовши до перехрестя, вони зупинилися, бо саме загорівся червоний колір світлофора. Лакі смирно стояв, чекаючи разом з усіма. Деякі собаки більш дисципліновані за людей. Дивлячись на світлофор, у Вінсента промайнула думка – чому у світлофора три кольори? Здавалось, достатньо двох, червоного і зеленого, один – забороняє, а інший – дозволяє. Навіщо цей додатковий незрозумілий жовтий колір? Колір сонця – він ніби заспокоює ці два занадто активні, хоча й абсолютно протилежні за своїм змістом, червоний і зелений кольори. Жовтий колір ніби натякає, розслабся друже, не спіши, озернись навкруги, життя – це не тільки боротьба. Недаремно буддистські ченці носять одяг саме жовтого кольору.
З протилежної сторони молода пара, сміючись і розштовхуючи інших, зупиняючи машини, перебігала дорогу. Схоже, їм було дуже весело, і для них ці кольори взагалі не мали значення.
Дехто з перехожих починав нервувати, чекаючи на зміну кольору світлофора. Обмеження дійсно викликає спочатку нетерпіння і дратівливість, які з часом перетворюються в негативну енергію. Люди помітно нервують, втрачаючи терпіння. Червоний замерехтів, примушуючи помітно радіти перехожих і, навпаки, нервувати водіїв. Дехто вже починав переходити, а хтось тільки завершував рух. Пристойного віку бабуся влучно висказалась про молодика на скутері, який прошмигнув повз неї.
Червоний – колір агресії і заборони, дуже потужний і яскравий. Завжди всі нервують, коли він світиться, – і водії, і пішоходи. А зелений, навпаки, колір радості. Він завжди викликає сильну позитивну енергію. Два такі різні кольори. Чи змогли вони існувати разом, аби не жовтий нейтральний колір?
Навіть світлофор збудований по принципу троїстості енергій: позитивної, негативної і нейтральної – свята тріада. «Дивно, я лише декілька хвилин тому в кафе завдяки безхатьку почав усвідомлювати цей принцип, а світлофор ніби підтвердив цю теорію», – подумав Вінсент.
І в нього промайнула дивовижна думка – люди-світлофори. Три стани, три кольори. А що якби у людей на місці третього ока, практично на самому видному місці загорявся один із трьох кольорів у вигляді невеликої яскравої точки, залежно від внутрішнього стану людини. Для людей із гармонійним станом потреба в цьому звичайно відпадає. Із сучасними технологіями, напевно, це зробити реально.
Наскільки це полегшило б спілкування людям. Приміром, той випадок із безхатьком, якби він вчора побачив, що в мене горить червоний колір, він би точно не підійшов. Цікава ідея, може, скоро вона стане реальністю. О, якби так сталось, це точно полегшило б життя в багатьох сферах.