Час знати

Тренінг

Повернувшись із відрядження, Михайло зайшов в офіс, привітався з колегами та сів за свій робочий стіл, який уже встиг трохи припасти пилом. Передусім він перевірив пошту, а потім почав підганяти незавершені справи. Через декілька хвилин зайшла Світлана з відділу кадрів і повідомила, що сьогодні тренінг для керівного складу компанії, має приїхати якийсь дуже відомий та розрекламований бізнес-тренер, тому бути обов’язково.

У головній залі близько одинадцятої вже почали збиратися керівники різних відділів, але найбільше було представників відділу продажів. Через хвилин десять зайшов генеральний і представив Антона – сьогоднішнього спікера. Ним виявився молодий чоловік на вигляд до тридцяти років, середнього зросту з досить спортивною статурою, схоже, відвідини спортзалу він не пропускав. Одягнений був просто, але було видно, що носить він одяг відомих брендів. Антон чомусь постійно поправляв свій наручний годинник, ніби той йому заважав, або, можливо, робив це навмисно, щоб підкреслити якусь свою унікальність.

Антон привітався і, недовго думаючи, випалив:

– Ви взагалі хто? Мовчите… Не знаєте, так я вам відповім – ви ніхто. Ось мені лише 28 років, а в мене часи за двадцять тисяч баксів, авто за сто двадцять, дім з басейном і ще багато чого.

Антон почав хизуватися своїми успіхами, і ця промова тривала ще пів години. Нарешті він вирішив перевести подих, зупинився і запитав присутніх:

– Ви хочете бути такими успішними, як я?

У залі деякий час стояла мертва тиша. Всі почали переглядатися один з одним. Такого ще точно ніхто не бачив і не чув. У голові крутились різні думки – від натовкти цьому вискочці пику до якось жорстко йому відповісти. Перше відпало в туж мить, оскільки Антона запросив генеральний за чималенькі гроші, відповідно, за таку витівку генеральний точно звільнить, а протиставити йому було нічого. Таких досягнень навіть приблизних ніхто не мав, хоча всі були майже одного віку.

Михайло підняв руку. Антон помітив.

– Ви щось хотіли запитати?

– Так, – відповів Михайло.

– А ви колись слухали вранці на світанку, як співає коноплянка?

Антона аж перекосило.

– Кого? Якого біса? Коноплянка – це що футболіст?

У залі почався нестерпний сміх, зупинити який не вдавалося навіть генеральному. Антон так рознервувався, не знаходячи вдалої і переконливої відповіді, що оголосив перерву на двадцять хвилин. Хлопці з відділу продажів вийшли на перекур, кидаючись новими жартами про тренінг.

До Михайла підійшов колега Максим:

– Ну ти і видав, дивись, а то генеральний уже має на тебе зуб за твої попередні висловлювання.

Михайло вже давно зрозумів, шо користі від такого роду тренінгів ніякої, та й взагалі це виглядало досить кумедно.

Уявімо, щоб десь у савані молодий, здоровий, амбітний лев зібрав, наприклад, жирафів і почав їх вчити, як правильно жити. Почав розповідати, як потрібно себе вести, як вполювати більше здобичі (хоча жирафи вегани), як відганяти непрошених самців від своїх самок та як охороняти територію і все таке. А якби жирафи йому повірили, поначіпляли на свої видовжені шиї гриви, почали ходити по савані з таким суворим поглядом, можливо, навіть стали ричати, копіюючи лева, – ну це точно виглядало б щонайменше кумедно.

Щоб жирафи не робили – у душі і по своїй суті вони залишаться жирафами. Савана б лише втратила адекватних жирафів – і більше нічого.

Вада усіх активних бізнес-тренінгів у тому, що тренер нав’язує свою модель поведінки і цінностей, а в кожного вона своя і неповторна, скопіювати її просто неможливо.

Будь-які тренінги лише віддаляють людину від самої себе. Тренінг може бути корисним лише тоді, коли людина вже знає, що їй потрібно, або тренер допомагає розкрити і відкопати свій власний шлях, і це має бути індивідуально і протягом тривалого часу.

Михайло також чудово знав, що не існує у світі такої сили, яка б завадила Ілону Маску чи Річарду Бренсону стати тими, ким вони стали, і, що найголовніше, без будь-яких тренерів.

Шлях компанії, бізнесмена чи будь-якої людини – унікальний і неповторний, а переводити життя на те, щоб стати не тим, ким ти є, – це найбільша помилка і дурість.

Після перерви Антон змінив тактику, схоже, він вчасно зорієнтувався і вже проводив досить цікаву та повчальну лекцію, розповідаючи історії зі свого життя та інструменти по досягненню поставлених цілей та розвитку впевненості.

Восьмий принцип позитивності: не витрачайте сили на те, щоб бути кимось іншим, таких, як ви, ніколи не було і вже не буде.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше