Але терор лише починався.Наступного ранку на кухні замку почався хаос.Головний кухар,зблідлий як полотно,прибіг до управителя.
Вино...воно гірке,як полин! лепетав він.І хліб...я дістаю його з печі,в він усередині холодний,наче лід! Слуги почали перешіптуватися в кутках,озираючись на тіні.Це прокляття,казала стара прачка,хрестячись.Кажуть,сім тіней бачили в коридорах.Сім маленьких хлопчиків,що плачуть у темряві.А я бачив червону стрічку на ручці дверей лорда,додав молодий стайнюх.Вона висіла там хвилину,в коли я моргнув,зникла.Лорд Грімм зачинився у своїй спальні.Він геїв цілий день.Щоразу,коли він підносив шматок до рота,йому здавалося,що він чує тихий звук...
тік-так, тік-так.Він трусив головою,пив вино,але смак попелу не зникав.Трістан Ванлесс у цей час сидів у комірчині для дров у підвалі замку.Він тримав у руках свій ніж,червона стрічка яка тепер здавалася яскравішою.Поруч лежав батьківській годинник.Трістан дивився на зачинену кришку.
Перша ніч,Оларіку, прошепотів він.Ти вже почав голодувати.Твоя гордість,це твоя перша страва. Смачного.Він знав,що наступним кроком буде бенкет.Той самий бенкет,де Грімм спробує довести всім свою силу.І саме там Трістан покаже йому,що час лорда не просто зупинився,він почав зворотній відлік.
Сторінка-14
#320 в Детектив/Трилер
#142 в Детектив
#115 в Трилер
драма / соціальна драма, трилер / психологічний трилер, темне фентезі / історичне фентезі
Відредаговано: 16.02.2026