«час, що зупинився в затінку»

Золота отрута продовження

Вона простягнула руку до ката,ніби просила миті.Кат підняв сокиру.Сонце на мить визирнуло з-за хмар,відбившись від леза сліпучим спалахом.Удар.Звук був глухим і коротким,але для Трістана він пролунав як вибух,що розірвав світ навпіл.Він не кричав.Він просто опустився на коліна і підняв червону стрічку.Вона була теплою.У цей момент з боку річки донісся холодний порив вітру.Трістан ще не знав,що в цей самий момент його матір,Наомі,штовхнули з мосту в брудну,крижану воду за наказом Грімма.Він не знав що вона борсатиметься три дні в гарячці,перш ніж піти до своїх семи синів.Трістан підняв голову.Його погляд зустрівся з поглядом лорда Оларіка на балконі.Лорд повільно підняв свій келих,наче святкує вдале видоще,і п'є вино.Трістан повільно сховав стрічку в кишені, поруч з годинником.Його очі стали порожніми.Усередині нього щось остаточно зламалося, звільняючи місце для чогось темного і нещадного.Сім братів....прошепотів він так тихо,що почув лише вітер.Мати.Елера.Дев'ять життів на твоїх руках,Грімм.Я змушу тебе викупити кожне.Він розвернувся і пішов крізь натовп,не озираючись.Він йшов додому,щоб знайти помираючу матір,поховати її в безіменні могилі і зникнути на довгі п'ять років.

Сторінка-10

СУСЛИК МАКСИМ

Подобається

#320 в Детектив/Трилер
#142 в Детектив
#115 в Трилер

У тексті є: драма / соціальна драма, трилер / психологічний трилер, темне фентезі / історичне фентезі

Відредаговано: 16.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись