Час кохати

Розділ 2

Даша

Ми прийшли до мене. На вулиці вже були моя сестра Віка,Ярослав та його молодша сестра Поліна. На годиннику було шість вечора. Ми грали в "Мафію" та "Шпигуна". Було весело, нічого незвичайного просто друзі зібралися разом погуляти. Вже було пізно і я вирішила провести Софію додому

— Я проведу тебе — Софія зрозуміла що я хочу поговорити про сьогоднішній вечір.

—Добре, пішли. Бувайте!

ми вже думали йти як нас окликнув Ярослав

— А можна я з вами

Ми не очікавали такого повороту. Діватись було нвкуди і ми пішли втрьох. В тиші. Всім було ніяково , але ніхто не наважувався розрядити обстановку. Та нам повезло. Йшли моя мама та мама Софії.

—Доброго вечора тьотю Олю, передаю вам Софію цілу та здорову — ми з Софією дали одна адоній "п'ять" і стукнулист кулачками. Ми робили так завжди коли зустрічались і прощались

—Доброго вечора-привітався Ярослав

—Доброго вечора діти, Дашо. Ви йдіть, я з твоєю мамою ще поговорю трохи

—Добре,допобачення.

— Бувайте діти

Ми пішли вдвох додому.Я і Ярослав. Він перший порушив тишу

—Я бачив, у тебе з Софією дивне вітання і прощання

—Так. ми придумали такі рухи по приколу і тепер завжди їх робимо

— В нас з Артемом теж є щось подібне. Хочеш покажу? — (Артем це друг Ярослава)

—Давай — але тількм Ярослав взяв мою руку,як ми почули крики Віки і Поліни. Йому прийшлося відпустити мою руку і ми пішли до дівчат.

Дара Дуін

Подобається

#3552 в Любовні романи
#499 в Молодіжна проза
#112 в Підліткова проза

У тексті є: перше кохання героїні, друзі чи закохані

Відредаговано: 19.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись