Час
Розділ 6. Початок
— Привіт, Міє. Як уроки? Не запізнилась?— запитала Еліс, коли побачила на порозі доньку.
— Нічого. Перший урок просто жах. П'ять сторінок зробити у зошит — це правила незрозуміло які,- відповіла Мія.— Але я не запізнилась.
— Ну так. Вчителька Федосія Магеланівна і мене вчила,— відповіла Еліс та поклала на стіл свій улюблений журнал, який вона тримала в руках.
— Так? Як би ти зараз ходила в школу я б тобі поспівчувала. Але в такому випадку співчувати можеш тільки мені,— сказала Мія та посміхнулась.
— Це точно...та ні. Не така вона й погана! Інколи вона навіть не здається божевільною,— махнула рукою жінка.
— І коли таке було? Кожен день вона на перерві порпається в смітнику. На уроках коли у нас контрольна робота, малює кольоровими олівцями на дошці, а потім всю найбільшу перерву її відмиває і каже, що це ми. На самому уроці кричить нізащо.
— Ну трохи так, але вона відмінний педагог. Завдяки їй у тебе 9 балів з математики. А пам'ятаєш у 6 класі як тебе вчила Евеліна Юріївна. Скільки в тебе було? 6, чи 5?
— Ну так. На рахунок оцінок сперечатися не буду.
— До речі, на рахунок оцінок... успіхи є?
— Поки, що ні.
— Просто я хотіла часовий шоколад купувати.
— Купи, а я завтра отримаю.
— Ну побачимо.
— Ой. Що це ? В мене замість років почались секунди…
#8974 в Фентезі
#2213 в Міське фентезі
#5278 в Сучасна проза
Відредаговано: 14.07.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
