Час

Розділ 2. Годинник життя

Сьогодні всім кому шістнадцять років, буде сказано скільки років їм залишилося прожити.

— Ой! Я так переживаю!— схвильовано сказала Флора.

— Не бійся, все буде гаразд,— підтримувала її Емі.

— Дівчата, ну ви, що?Це круто! Немає чого хвилюватись,— сказала Мія.

— Ага! А якщо мені чи, вам дістанеться всього хвилина? Чи секунда?— почала ще дужче боятися Флора.

— Не лякай мене, Флоро, а то і я щось почала хвилюватись,— схвильовано почала говорити Мія.

— Та ні! Ще нікому не падав такий малий час, — почала заспокоювати двох уже подружок Емі. Хоч і сама не менш хвилювалась.

— А до речі коли та де пройде це дійство?— спитала Флора.

— У Ґрифіндорському палаці о першій годині, — прочитала з телефону Мія.

— Ой! Так уже дванадцятий час! Потрібно поспішити,— сказала метушливо Флора.

І вони пішли до Ґрифіндорського палацу.

Дорогою Мія думала... думала про майбутнє.

В мене все буде добре. Якщо в мене випаде рік значить так і потрібно. Але якщо ні — я виконаю свою мрію... — подумала Мія.

" Час...його не потрібно вбивати, його не треба витрачати. Його потрібно вміти використовувати..."

Подобається

#8972 в Фентезі
#2212 в Міське фентезі
#5278 в Сучасна проза

Відредаговано: 14.07.2023