Початок навчання

Біля замку були великі території для відпочинку, а серед них доріжка яка вела до самого замку. Компанія йшла вперед, діти з захопленням розглядали по сторонам. Багато дітей були на свіжому повітрі і всі чимось займалися: хто кидав фрізбі, хто сидів в тіні читав книги, хто імітував бої на мечах, хто просто сиділи на покривалах, які були простелені на землю, хто грав в шахи. 

— Доброго ранку, гості, приємно бачити нові обличчя в нашій академії,— до компанії підійшов молодий чоловік років двадцяти п'яти.

— Я Вас проведу, Вас вже чекають, ходімо— далі продовжував мову незнайомець.

Компанія рушила вперед за молодиком. Він йшов попереду, показуючи на замок.

Підійшовши ближче, двері відкрились їхньому погляду постала чоловіча фігура. Рейчал відчула якесь незвичне почуття, спогади почали відволікати її свідомість. 

Підійшовши ближче, компанії відкрилось лице—це був їАлан Деленор.

— Алан, це ти?—здивувалася зустрічі Рейчал.

— Так, Рейчал це я, — сказав Алан.

— А куди поділася Сіріона Штормберг.

— Сіріона пішла своєю дорогою, відразу після падіння конкордату, а я вирішив викладати в магічній академії, ось як бачиш,— понуро відповів Алан.

— Змушена просити допомоги,  на нас напали, на дітей напали, нас знайшли, — налякано сказала Рейчал.

— Проходьте в мій кабінет, розповісте все там,— відповів Алан.

В середині замку було велике скупчення людей всі кудись поспішали, йшла підготовка до якогось дійства.

Пройшовши через натовп, Алан запросив знайомих в кабінет.

— Хто на вас напав,— зайшовши за стіл, запитав Алан.

— На Невіла напав аргонус, а на дівчат ворожниця, невже конкордат відродився?

— Мені не поступало таких свідчень про діяльність конкордату, але, знаючи їхню, як вони діють, то можу Вам запропонувати свій захист. Пропоную Вам: Невіле, Лего і тобі Фауно, продовжити навчання вже в магічній академії, якраз зараз йде набір на перший курс.

— Все повторюється, як п'ятнадцять років тому, я не хочу, щоб знову хтось помер, — розхвилювалась Рейчал.

— Рейчал, Маркус, а Вам обом я пропоную викладати в академії, Ви тут будете в безпеці, в нас якраз дві вільні вакансії.

— Я нажаль маю відмовитись від твоєї пропозиції, в мене сім'я в звичайному світі, я маю їх захищати, — з оптимізмом відповів Маркус.

— А я не сильна в викладанні, але залишусь в нас тут є невеличкий будиночок за декілька миль звідси, буду займатись улюбленою справою, — вздихнула Рейчал.

— Зрозумів, отже, діти слідуйте за мною я покажу ваші кімнати, будете жити тут,— підсумував Алан.

Рейчал наблизилась до дітей, — Ви в мене такі дорослі,  я буду недалеко звідси. В будь який момент можете мене набрати , я завжди буду на зв'язку.

Алан провів Рейчал і Маркуса і сказав,— Бережіть себе, якщо передумаєте, двері академії завжди відкриті для Вас.

Алан повернувся до дітей, які чекали його в кабінеті.

— Ви вже мене зачекалися, я вас проведу до ваших кімнат.

Діти разом з Аланом відправилися до кімнат. 

Довгі коридори переходили в дуже вузенькі проходи, через які могла пройти лише одна людина, нарешті вдалі виднілися елітні дерев'яні двері.

— Ми прийшли дівчата ваша кімната зліва, а твоя ж Невіле, напроти - будеш жити біля сестер.

Зайшовши в кімнату, дівчата побачили дуже велику спальню виконану в яскравих кольорах і в стилі лофт, тим часом, Невіл побачив свою кімнату в спокійних кольорах стриманого стилю.

Настав ранок. Проміння серпневого сонця пронизувало штори і потрапляло на ліжка дівчат, світячи їм в лице. Дівчата прокинулися.