Чарівник для Єви

7

Того незабутнього дня Єва так і не вирішила «дитяче» питання. Спочатку в її плани увірвалося повідомлення: «Можу сьогодні за годину. Святомиколаївська, 19». Це нагадав про себе блогер, про колаборацію з яким Єва домовлялася вже півроку. Вона замовила піццу, витягла вимитого знайду з ванни, всадила його під ковдру з пультом у руці і наказала нікуди з дивана не сповзати.

Потім, коли вона повернулася з провальної ділової зустрічі, у всіх державних служб уже закінчився робочий день. Як і в Любчика. Він міцно спав куприком догори. Єва машинально натягла ковдру на оголені п’яти та почвалала до спальні ставити хрест на шаленій п’ятниці.

Під час суботнього сніданку Єва звернулася по консультацію до багатостраждальної – тобто багатодітної – подруги. «Заціни, яке щастя на мене звалилося», – поскаржилася вона у месенджері і скинула Настусі фотку Любчика, що безжурно хрумтів мультизлаковими пластівцями. Подруга належним чином поохкала, витягла з Єви необхідні подробиці та пообіцяла вийти на зв’язок трохи згодом.

Єва, тим часом, викликала прибиральницю і потягла Любчика вештатися містом у власних справах. На вихідний Єва плекала грандіозні наміри: оновити зачіску та манікюр, зарядитися настроєм на бачаті, закинути до хімчистки занедбані пальто та піжаму. Вдалося лише останнє. Бо допитливий Любчик, хоч і обіцяв сидіти в кутку тихенько, скрізь опинявся або біля вибухонебезпечних розчинів, або з ножицями в ручицях, або з вух до п’ят оповитий дротами.

Втомившись від такого «відпочинку», Єва капітулювала і повезла дитину туди, де з неї обіцяли легально викачати максимум небезпечної енергії, – до парку розваг.

Єва щиро сподівалася, що поки Любчик катається на каруселях, вона хоч трохи видихне і хоча б розгребе перевантажену пошту. Однак, її підопічний трохи інакше бачив їхнє дозвілля і вперто обирав атракціони, до яких допускали виключно з дорослими. На колесі огляду Єві запаморочилося в голові, на автодромі тіло гуло від ударів сусідніх машин, а на човниках її по-справжньому знудило собі ж на лаковані чоботи.

 – Ненавиджу! – застогнала Єва, повернувшись на тверду землю. – Ненавиджу дитячі розваги! Ненавиджу дітей!!!

Вона знов і знов намагалася додзвонитися до  Насті, але та не відповідала. Любчик невдовзі взяв її за руку і зазирнув у вічі єнотячим поглядом:

– Я хочу попоїсти.

Єва відмахнулася:

 – Ти щойно з’їв два тістечка.

 – Тістечка то не їжа.

 – А що для тебе їжа? – недбало запитала Єва, набираючи подрузі гнівне повідомлення.

 – Ну, супчик там. Борщик.

Єва відірвалася від телефону. «Ну звісно,– здогадалася вона. – У них же там режим. Усе за розкладом, і годують стандартним меню…».

 – Гаразд, – Єва активувала застосунок, щоб викликати таксі. – Зараз заїдемо до «Пузатого Кума», там готують традиційне…

 – Це ресторан?

 – Так, це ресторан, – Єва уявила, як високо застрибає від радості голодне дитятко. Але дитятко навпаки – скривилося:

 – Не хочу в ресторан.

Єва повільно схилилася над Любчиком і прошипіла крізь зуби:

 – А ЧОГО ти хочеш?!

 – Я хочу домашнього.

 – Там домашнє!

 – Ні! Я хочу насправжки домашнього.

Єва зібрала в кулак усі свої дипломатичні здібності:

 – Замовимо додому, поїмо на кухні.

 – Ні. Я хочу, щоб ти приготувала!

Бряк! Єві впала смс-ка від Насті: «Сьогодні в усіх вихідний, потерпи до понеділка». Єва відчула, що мізки самі перетворюються на вогнистий борщ.

 – Агов, – повернулася вона до хлопця, – двадцять перше століття на дворі! Нащо готувати, для цього є навчені люди! У них супер посуд, у них досвід…

 – Я не хочу супер. Я хочу звичайний. Домашній.

Єва опустилася на край кам’яної клумби.

 – Слухай. Може, ти знайдеш собі іншу наглядачку? – Єва озирнулася. – Он, диви, скільки людей. Пощастило ж тобі натрапити саме на мене!

 – Пощастило, – охоче кивнув Любчик.

 – Але я не варю борщів! – скрикнула Єва. Перехожі озирнулися, і вона стишила голос: – Я тому й заміж не виходжу, щоб ніхто від мене тих борщів не ви-ма-гав, ясно тобі? Я не маю каструль, я варю тільки каву! І то, у капсульній ка-во-вар-ці!

 – А давай разом зваримо борщик, – просіяв від власної ідеї Любчик, наче й не почув Євиної тиради.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше