29

З відчуттям майже полегшення я замовчала, бо не мала чого сказати і прекрасно усвідомлювала, як це все виглядало і що означало. Як виправдовуватись я не мала жодного уявлення.

Моє серце стало важким і тисло зсередини, за відчуттями бʼючись так сильно, що було боляче. У горлі наче застряг ком, що заважав дихати.

Я спробувала відсунутись від Ігоря, але він не дозволив, сильною рукою притиснувши мене до ліжка. Здавалося, присутність Павла його зовсім не бентежить. Він мовчав і тільки хижо всміхався.

Чоловіки дивились одне на одного, прямо у вічі. Між ними відбувався якийсь невербальний діалог, майже двобій.

В якийсь момент Ігор відвернувся від мого чоловіка, перевівши погляд на мене. Несподівано схилився і поцілував мене в оголений живіт. Я зойкнула від несподіванки і зі страхом подивилась на Павла.

— Що ти робиш? Припини, - не своїм від збентеження голосом промовила я, намагаючись підвестись.

Йому що, все одно, що тут знаходиться мій чоловік?

Я відчувала, що мої щоки палають від сорому. А Лихий продовжував мене цілувати, наче не сталося нічого дивного, наче нас ніхто не переривав. І відповідати мені він, звісно, не вважав за потрібне.

— Не стовбич там, - відриваючись від мене нарешті сказав Ігор, повертаючись до Павліка, - або йди геть, або приєднюйся.

Я з жахом і повним нерозумінням переводила очі з одного чоловіка на іншого, намагаючись усвідомити, хто з нас зʼїхав з глузду: Лихтій, що цілує мене на очах мого чоловіка, Павло, який це спостерігає, чи я, що дожилась до того, щоб потрапити в подібну халепу.

Якийсь час Павлік мовчки дивився на мене. Здавалося, він зараз вихопить пістолета чи ножа, чи кинеться на мене з голими руками аби придушити. Та ні, вираз його обличчя змінювався. Я побачила, що його руки тягнуться до застібок сорочки, і він роздягається.

Боже мій!..

Його оголений торс поступався розмірами Лихтієвому, але він все ж таки був гарно складений. Тьмяне світло і тіні грали на релʼєфі його тіла.

Я відчула як наростає моє збудження.

Павло наблизився і схилився наді мною. Наші очі зустрілися, і зі здивуванням я побачила, що в його очах тільки пристрасть. Чиста, нічим не заплямована: ані ревнощів, ані злості.

Губи Павла накрили мої. А мене накрило вихором відчуттів, знайомих і нових одночасно. Звичний поцілунок чоловіка, гарячі майже чужі руки Лихого на моїй талії. Звичайні дотики і обійми, але їх більше ровно вдвічі: чотири руки, що пестять мене, дві пари губ, двоє язиків, два дихання зігрівають мою шкіру.

Це все зводило мене з розуму. Я відчувала себе лялькою, що не має власної волі, тільки слухняно кориться тому, що з нею відбувається.

Мені наче відібрало мову. Я хотіла і не могла вимовити бодай слово, тільки зі стогоном вигиналась назустріч подвійним пестощам.

Павло покинув мої губи і рушив поцілунками донизу: підборіддя, шия ключиці, плечі. Куди не могли дістатись цілунки, дотягували руки, гладячи, масажуючи. Ігор, що весь цей час цілував мій живіт, внутрішню поверхню стегон, коліна, піднявся вище - вони зустрілись один з одним приблизно на рівні моїх грудей.

Вони рухались синхронно, наче колись репетирували щось подібне. Це було схоже на танок - танго втрьох. Тільки набагато інтимніше.

Спочатку я майже не приймала участі у цьому дійстві, повністю віддавши ініціативу в їхні сильні руки, наче сторонній свідок спостерігаючи за всім, що відбувалося. Я все ще не могла повірити, що таке можливо, але згодом я зрозуміла, що цього мало. Я теж хочу вирішувати, теж хочу діяти. Тому я сіла на ліжку, займаючи вертикальне положення. Чоловіки повторили мій рух. Тепер у нас стало більше простору для дій, бо я могла цілувати у відповідь, торкатись і пестити так само як торкаються і пестять мене.

Я плуталась руками в чоловічому волоссі, цілувала то одного, то другого, облизувала, майже кусала і шкрябала, збуджуючи і збуджуючись. І з кожною миттю мені і цього ставало замало, хотілося ще і ще. Наші руки зплітались і розплітались, я вже не розуміла, чия долоня охоплює мої груди, чия гладить спину.

В якийсь момент нам всім стало зрозуміло, що поцілунків недостатньо. Ігор і Павло одночасно зупинились, відриваючись від мене. Вони дивились один на одного, наче безмовно домовляючись про щось.

Я затамувала подих, бо ця картинка була варта безлічі еротичних фантазій: двоє чоловіків, до яких я відчувала суперечливі емоції, одночасно були зі мною в одному ліжку. Я любувалась їх рисами і виразом очей.

Вони були поряд зі мною і один з одним.

Ігор точним рухом притягнув до себе Павла за шию, наближаючи своє обличчя до його. Вони були на одному рівні - очі в очі, дихання до дихання. Мені здалося, що навіть час зупинив біг, зацікавлений тим, що відбудеться далі.

Я розглядала чоловіків і не вірила, що це можливо. Життя точно мене до цього не готувало! Я дивилась на них і відчувала, як зростає збудження в мені, як млосно і тягуче стискається все всередині, як гаряче моїй шкірі, яка все ще відчуває доторки губ, як сильно бʼється серце. Шкіра вкрилася мурахами від перечуття.

Ігор облизнувся і з гарчанням увіпʼявся в губи Павла.

Шановні, надто чутливі читачі, не поспішайте впадати у шок - дочекайтеся продовження))