7

Я відкрила двері і зайшла всередину невеликого приміщення, зупинилась, тому що застала Ігоря за тим, що він як раз знімав з себе футболку, стоячи спиною до мене. Я вперше бачила його оголене тіло, адже під час наших зустрічей на ньому була або шкільна форма, або декілька шарів теплого одягу. Мені забракло дихання - настільки вид м‘язів, що були вимальовані на широкій цілком чоловічій спині, був приголомшуючим: довершеним і прекрасним.

Я так хотіла його вразити, але залишилась вражена сама.

Двері за мною зачинились з негучним стуком, чим привернули увагу юнака. Він озирнувся і завмер, тільки палаючі чорним вогнем очі видавали, що він не скульптура, а людина.

Ми дивились одне на одного, не в змозі відвести поглядів - кожний по-своєму.

Він першим почав рух до мене. Настільки стрімко, що я інстинктивно почала відступати, поки не вперлась спиною в перепону.

Без футболки, з оголеним торсом, він насувався на мене, і я тремтіла від одного його погляду. Врешті Ігор опинився зовсім близько, огортаючи мене ароматом свого парфюму, який за минулі тиждні став знайомим до знемоги. Він був сильно вищий мене, тож навіть на підборах я діставала ледве до його підборіддя. Мені довелось підняти голову, щоб мати можливість бачити його очі. А він схилився наді мною майже торкаючись шкіри своїми губами.

Здається, я відчувала його серцебиття, яке гупало в груддях, наче він пройшов не три метри, а пробіг крос. З моїм серцем коїлось щось навіть гірше - воно то прискорювало свій ритм, то раптово завмирало.

— Я так хочу тебе поцілувати, - прошепотів Лихий, обхоплюючи мою талію руками, притискаючи ближче до себе. Мою шию опалило гаряче дихання, - якби ти знала, чого мені вартує ця стриманість…

Я б хотіла сказати йому: «Цілуй!», або навіть більше - дозволити йому вивчати мене руками, доторкнутися там, де ще ніхто з хлопців не торкався, і самій зробите те, чого ніколи не робила. З ним. Вперше. Але дихання перехопило, і я не могла відтворити жодного звуку. Тому я взяла його обличчя в свої долоні, відчувають легку шорсткість його щік, і притягнула до себе.

Наші губи були поряд, а зіниці, як два дзеркала, що стоять навпроти, відображали одне одне. І коли я геть повірила, що те, про що я мріяла останні тиждні, відбудеться за мить, Ігор відсторонився:

— Почекай, я хочу щоб наш перший поцілунок був по-справжньому особливим, - він нахилився нижче і поцілував мою шию трохи вище ключиці, від чого в мене ледь не підкосилися коліна.

Він взяв мене за руку і провів до стільця.

— Ти виглядаєш неймовірно! - він з явним небажанням відпустив мої пальці, - а мені ще треба зібратись. Дай мені пару хвилин, і підемо разом перевіряти готовність свята.

Все, що я змогла зробити у відповідь - це ніяково посміхнутись. А чарівний негідник, абсолютно точно розуміючи, що я дивлюсь на нього і шаленію, почав повільно вдіватись: спочатку чорну сорочку, ґудзик за ґудзиком, не зводячи погляду з мене, потім таку ж чорну краватку і чорний піджак.

Це було краще за стриптиз, тому що я вже знала, що знаходиться під його одягом, тож моя фантазія могла не намагатись придумати, а цілком вправно відтворювати всі лінії міцного торсу, широких плечей і м‘язистих рук.

Якщо вдівання одягу може бути еротичним, то саме таким воно й було.

А потім враз все закрутилось, тому що прийшла завуч, і ми поринули в святкування Різдва.

На нас з Ігорем чекала важка робота, адже, власно кажучи, ми мали провести навіть не одне свято, а три: о 13:00 починався концерт-привітання для початкових класів у їхньому окремому крилі школи. Там ми тільки оголошували номери і зовсім трохи допомагали вчителям контролювати обстановку. Маленька перерва на чай з бутербродом - і о 16:00 свято для учнів з п’ятого по восьмий клас у спортзалі: пісні, танці і багато жартів, потім конкурси з призами. Знову невеликий відпочинок і нарешті головна вечірка року для старшокласників о 19:00 - Маскарад, який завершався великою дискотекою.

Час летів настільки швидко, картинки, музика, фарби і обличчя мінялись так хаотично, що я не помічала, як пробігають години. Я говорила завчений текст, оголошувала номери, вітала всіх з прийдешнім святом, та усі думки мої були в полоні одного бажання - відчути смак таких жаданих, таких близьких і одночасно далеких губ. І я знала, що ця жага у нас з Ігорем одна на двох, адже постійно ловила на собі його палкий погляд, бачила хитру і інколи навіть хижу посмішку, коли я опинялась поряд з ним.

— З Новим Роком та Різдвом Христовим! - втретє за цей день вигукнула я під голосний звук фанфар.

— А тепер святкова дискотека! - верхнє світло в залі згасло, натомісць засвітились яскраві промені софітів, кольорові вогні і танцюючі ліхтарі. З усіх динаміків долинули акорди ритмічної музики, і школярі з галасом, сміхом і приспівуваннями рушили на танцпол.

Тільки на секунду мене відволікла завуч, обіймаючи, вітаючи і дякуючи за чудову роботу, як я, озирнувшись, вже не змогла знайти Ігоря у натовпі. Виною всьому маски, за якими було важко впізнати хоч когось, особливо у блиманні дискотечного світла. І якщо дівчата, як вишукані тропічні птахи, вирізнялись яскравими кольорами, то майже всі хлопці були вдягнені у стримані темні костюми - Лихий зник у морі танцюючих рук і голів.