Чарівний дарунок

За вікном падав сніг, загорялися різнокольорові вогники, а Яся була сердита і сумна, бо посварилася з мамою, оскільки не хотіла прибирати в своїй кімнаті. Мама, навіть, пообіцяла, якщо в кімнаті не буде чисто, то і ялинки теж не буде. Але… якщо ялинки не буде, то як же нова лялька з прикрасами та набір фарб, про які просила у листі до Миколая?

Ясі було прикро. Вона не хотіла сердити маму, хотіла дограти: до її ляльки Емілі приїхала подружка і вони саме прямували на бал. Дівчинка уже розсадила по кімнаті всю колекцію іграшок. Аж тут зайшла мама. І подумала, що це безлад… Іншим разом Яся б, напевно, пояснила, що це не так. Але зараз вона була так розстроєна, що сама накричала на маму.

От і зараз, Яся стояла перед вікном у темній кімнаті і ледве не плакала. Вона так хотіла ялинку, свято, а ще їй було дуже прикро за сварку.

Несподівано вона побачила як великий сніговик, якого вони вчора виліпили, підморгнув і помахав їй палкою, що була йому замість руки. Яся завмерла від несподіванки, а потім, на ходу вдягаючи куртку, вибігла на вулицю, подивитись, що то за диво!

Сніговик був там. Пухнастий, від снігу, він щиро посміхався Ясі.

- Привіт! – захекано видихнула Яся, гальмуючи за крок.

- З новим роком! – несподівано приємним голосом відповів сніговик, - я побачив, що ти сумуєш і хотів тебе трохи розвеселити.

- Не знала, що сніговики вміють розмовляти, - щиро дивувалася Яся.

- Вміємо, - підморгнув він так, що старе відерце ледве не злетіло з голови. – Напередодні Різдва і Нового року до світу проникають чари і дають нам можливість творити дива.

- І ти можеш створити диво? – зраділа Яся

- Звичайно, - посміхнувся сніговик, - яке диво ти хочеш?

- Ну, - Яся замислилась, - я хочу ялинку, бал і… помиритися з мамою, - додала тихо.

- Тримай, - сніговик простягнув їй сніжинку, - тепер ти теж маєш чари.

Яся взяла сніжинку і побігла додому. Кімната зустріла її розкиданими іграшками і книжками, а Яся раптом уявила яким прекрасним може стати ляльковий бал під ялинкою, а ще можна ж покликати до ігри маму і буде ще веселіше. Сама не помітила як заходилася прибирати і вже за кілька хвилин кімната була готова до зустрічі з різдвяною ялинкою.

Та і сумне мамине обличчя осяяла посмішка, коли вона прийшла миритися і потягла маму до чистої кімнати. А потім чари спрацювали на повну, коли вони прикрашали, принесену татом ялинку, веселилися на балу і пили солодкий какао.

А на темній вулиці, під пухким шаром снігу щасливо посміхався сніговик – сьогодні він знову створив диво.