Глава 1.1

— Не може бути! — Аліса розгублено дивилася в спину Стасу, який йшов геть. З ним вона працювала останні п'ять років і не вірила, що він міг її кинути. І саме перед різдвяними святами! — Ну і мерзотник же ти, Соколовський!

Вона нервово пнула кучугури, потім скатала снігову кульку й кинула її вслід зраднику. Ні, ну як могло так статися, що Стас вирішив так невчасно вирішити їхати у свою Польщу. Він же знав, знав, що Аліса, як завжди, набере купу замовлень! Знав, що їй буде потрібен помічник та актор! Знав, що в розпал сезону вільного Санту чи Миколая відшукати просто нереально. Вірніше, вільного вона, може, і знайде. Але як знайти талановитого?

Аліса застогнала і вирішила, що пробачати Стасу його витівки вона більше не буде — минулого року він підставив її, хильнувши зайвого на одному з корпоративів, пару років тому зірвав кілька замовлень, не з'явившись. Але вона завжди намагалася зрозуміти його, адже він друг! Вони ще в театральний разом вступали, і вступили, і закінчили... правда, з акторською кар'єрою в неї не склалося. Іноді вдавалося знятися в якійсь рекламі або в масовці, але платили за це копійки, ось Аліса і придумала ідею з агентством. Дні народження, ювілеї, корпоративи, дитячі свята... але грудень завжди найвдаліший, і ця сволота, Соколовський, так підло підставив її. І список свят вже є, і сценарії придумані... Тільки Санти в неї більше немає.

І що тепер робити?

Тільки шукати нового Санту!

Але де?.. І Аліса попленталася додому, щоб подумати над текстом оголошення. Хоче вона того чи ні, але якщо вона мріє утримати своє агентство на плаву, то доведеться впоратися з проблемою.

Грудень цього року був напрочуд сніжним – з самого початку місяця місто засипало білою крупою, яка перетворила його на чарівне і казкове. Вітрини магазинів і кафе вже були прикрашені мішурою й гірляндами, ялиновими гілочками, все виблискувало та іскрилося. Але свято втратило для Аліси всю красу й чарівність з того часу, як вона зайнялася своїм агентством, так тепер ще й це... Буде дуже шкода, якщо все піде псу під хвіст. У кінематограф так і не вдалося потрапити, нехай навіть у простенький телесеріал для домогосподарок, і свою роботу, яка все ж була пов'язана з театральним мистецтвом, дівчина любила. Нехай навіть свята стали звичними. Їй все одно подобалося дарувати людям казку, і вона забувала завдяки своїй роботі, що в її власному житті чарівництва не було вже дуже давно. І зараз, дивлячись на гірлянду з ялинкових гілок, прикрашену маскою Санти, Аліса від щирого серця загадала бажання, щоб і в її житті щось змінилося. Щоб вона змогла здійснити свої мрії.

А для початку їй потрібен класний актор, щоб утримати святкове агентство на плаву. Потім вона щось придумає. Обов'язково придумає.