Чарівна любов або Чарівна книга

Глава 2

–Якось вже хочеться їсти і спати.. -сказав Захар.

–Яке їсти і спати?? Нам потрібно придумувати як звідси вибратися!- сказала Кароліна.

–Та знаю я, знаю!!!

–Та не знаєш ти нічого... Як і не знав нічого, так і не знаєш!

–Добре.... Я НІЧОГО НЕ ЗНАЮ! Задоволена!?

–Та досить вже! Ми тільки й робимо що сваримось..

–Маєш рацію. 

–Прийдеться ночувати тут- сказала Кароліна. 

–Ага...

 

Настав ранок,  і пара спали на лавочці, скрутившись як буква зю. Недалеко від них, проходили бабуся з онучкою, у якої білочка сиділа на плечі.  Вони підійшли до пари. Кароліна прокинулася  із  наляканими очима та заїкаючись запитала:

–Д-доброго ранку,  в-вибачте, х-хто ви?

–Добридень- спокійно сказала бабуся, ми просто замітили, що така гарна пара лежить, тобто спить тут. Ми подумали, що вам потрібна допомога.

Так і є.  сказала Кароліна. Нам справді потрібна допомога.

–Стоп. Може давайте спершу познайомимось, перш ніж розбиратися у всьому? 

–Точно! Ми пропустили момент знайомства. Я Кароліна, а це мій хлопець- Захар. 

–Я Ельвіра- сказала бабуся, а це -моя онучка Натуся.

  –А білочку як звати?

–Мене звати Фофа.

–БІЛОЧКА ГОВОРИТЬ????




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше