Розділ 17

🏰 Пророче ведіння Фірнона

У темній башті, де кам’яні стіни дихали холодом, у клітці сиділи Вікторія, Максуд і гірський ельф Фірнон. Його очі — порожні, голос — зник. Після закляття Малґаріуса він онімів, і навіть магія не могла пробити тишу, що охопила його душу.

Вікторія і Максуд трималися за руки. Їхні пальці тремтіли, але не від страху — від сили, яку вони намагались викликати. Їхня любов, їхнє добро — це був щит. Вони шепотіли слова надії, і темна енергія навколо клітки почала слабшати.

Але раптом — гоблін. Він вломився, мов буря, і почав трощити клітку. Його очі — червоні, як кров, а руки — з кігтями, що рвали метал. Він не чекав наказу Малґаріуса. Він хотів убити.

І тоді — світло.

У кімнату влетів молодий чарівник Ганс. Його посох світився, а голос — гучний, як грім.

— Сонце, прийди! — вигукнув він.

І промінь прорізав темряву. Гоблін застиг, закричав — і перетворився на камінь.

Вікторія і Максуд були врятовані. Вони обійняли Ганса, а той підійшов до Фірнона, поклав руку на його чоло — і прошепотів заклинання.

Очі Фірнона засвітились. Він заговорив. Його голос — слабкий, але живий.

— Я бачив ведіння… Лоліта в небезпеці. Їй потрібні друзі.

Ганс задумався. Пророче ведіння ельфа — це не просто сон. Це знак.

— Ми вирушимо до ельфійського царства. Вона має знати.

Поки вони йшли, Вікторія запитала:

— А як Лоліта? Її метку зняли?

Ганс похитав головою.

— Вона шукає чарівну арфу. Без неї метка не зникне.

Фірнон додав:

— У ведінні я бачив дівчинку. Майю. Вона буде поруч із Лолітою. Вона допоможе.

І раптом Фірнон замовк. Його очі потемніли. Ганс нахилився:

— Що ти бачив далі?

Максуд перебив:

— Нехай говорить. Фірнон, кажи.

Фірнон опустив голову.

— У Майї є сила… незрозуміла. Її батьки — непрості. Вона може бути ключем. Але… якщо вона не знатиме правди — її сила може стати темною.

Вікторія схвильовано сказала:

— Ми повинні попередити Лоліту. Якщо Майя небезпечна…

Ганс мовчав. Потім відповів:

— Я поговорю з Астреніусом. Він знає більше. А зараз — летимо до ельфійського палацу. Там ми знайдемо відповіді.

І вони вирушили — крізь ніч, крізь магію, крізь пророче світло, що веде до істини.