Чарівна Країна або Країна Му

Частина п'ята. Бичок Шмоллі.

Бичок Шмоллі був на перший погляд дуже дивним і часто поводився не так, як всі діти його віку. Але коли ви з ним познайомитися по ближче, то вам все стане зрозуміло.

Тато бичка Шмоллі був вченим і досліджував різні нові місця. Найбільше за своє життя він дослідив перехідні печери і явище переміщення між різними світами. Працював він старанно і дуже багато. Дома бував дуже рідко, але маленький Шмоллі завжди радів його приїзду. Він полюбляв слухати різні історії про татові пригоди. Одного разу, будучи далеко від дому, тато Шмоллі випадково зайшов в не ту, що потрібно печеру і більше не повернувся. Подейкували, що він там залишився жити, але в це ніхто не вірив. 

Шмоллі залишився з мамою. Мама спершу дуже довго плакала, а потім стала мовчазною і повністю занурилась в роботу. Вона була вихователькою в дитячому садку. Виховання чужих дітей забирало в неї дуже багато часу і від того Шмоллі майже завжди був один. Йому було дуже сумно, але, як і усім дітям, сумно було недовго. І Шмоллі знайшов собі відраду. Він почав багато читати. Читав усе, що знаходив: книжки, довідники, журнали, розглядав різні карти і схеми. Шмоллі полюбив читати в голос і говорити, особливо говорити з самим собою. Це трішки лякало інших дітей і тому у нього не було друзів, аж допоки він не зустрів у бібліотеці Боллі, яка шукала довідник по їстівним грибам. Вона теж любила поговорити і вони здружилися. В той же день Боллі познайомила Шмоллі зі своїм братом Льоллі і вони почали дружити. Найулюбленішим їх заняттям стали посиденьки на березі річки і нескінченні розмови. Шмоллі на той час навчався у четвертому класі, а його друзі в третьому і тому він навмисно навчався погано, щоб його залишили ще на один рік. І коли Боллі і Льоллі стали четвертокласниками Шмоллі попав до них в клас. З того часу друзі кожен день були разом. Шмоллі знову почав навчатися добре і навіть краще чим раніше, адже навчатися разом з друзями - це завжди цікаво і приємно.

Друзі часто вигадували собі різні розваги і в них було чимало пригод. Одна з них, напевно найцікавіша, трапилася здається в минулу п'ятницю. Шмоллі вирішив вранці зайти до своїх друзів, щоб разом піти до школи. Він поспішав і ще й по дорозі дочитував книгу про пригоди хлопчика Ераста зі світу людей. Книга була дуже цікава і Шмоллі не помітив, як зіштовхнувся з великим білим зайцем. Від такого зіткнення портфель, який ніс заєць впав, розкрився і з нього висипалось усе на землю.

  • Пробачте - сказав Шмоллі і від хвилювання швидко почав запихати назад все, що випало.
  • Ох, ці діти! Скрізь ви однакові, такі ж не уважні і безпечні - сказав білий заєць і через трохи додав - Хоча, напевно я теж був не достатньо уважний.
  • Пробачте, пробачте - повторив Шмоллі - Я просто зачитався і не помітив вас.

Заєць подивився на Шмоллі, потім на книгу і сказав:

  • Ти читаєш про Фандоріна? Гм-м-м… І тут цей Фандорін…

Після цих слів він розвернувся і почав іти. Останні слова заставили Шмоллі на декілька секунд задуматися, але через мить він вигукнув:

  • Вибачте, а ви хто?
  • Я ваш новий вчитель, Іван Петрович - сказав заєць і пішов собі далі.

Шмоллі від здивування завмер і єдине, що міг сказати, так це:

  • Пробачте ще раз - а потім тихо додав - Іван Петрович, яке дивне ім'я для зайця.

Через хвилину Шмоллі зовсім оговтався від такої зустрічі і помітив в траві маленьку коробочку з багатьма кнопками.

  • Це мабуть його - сказав він і підняв її.

Коробочка була дуже схожа на пульт, яким люди управляють телевізором. Шмоллі бачив такий на малюнку у довіднику дивних речей.

  • Оце би показати моїм друзям - сказав він сам собі і натиснув на одну з кнопок…

В цю ж мить відбулось щось неймовірне! Шмоллі зник…

На траві біля стежки залишилась одиноко лежати книга з назвою “Дитяча книга для хлопчиків”.

*З довідника чарівної країни: ППС або Пуль Переміщення Світами був створений у світі людей в Київському Національному політехнічному університеті професором Стрибунком Іваном Петровичем. Пульт дозволяє переміщуватися між світам по призначеним номерам або ж у будь-яке місце за бажанням при натисненні кнопки “КХ”, що означає “Куди хочеш”. Після повного випробування і перевірки працездатності пульт зник разом із професором.

Шмоллі, зайшовши пульт зажадав показати його друзям. Він поспішно натиснув на кнопку “КХ” і від цього був переміщений в найблище можливе місце до друзів. Переміщення було миттєвим і у нього лише на секунду потемніло в очах, але рівно через ту ж секунду, щось дуже боляче вкололо його в заднє місце.

  • А-а-а-а! - з переляку заверещав Шмоллі.
  • А-а-а-а! - закричав ще хтось поряд.

Шмоллі оговтався і зрозумів, що знаходиться в непролазних колючих хащах. Він на силу вибрався з них і отримав напевне тисячу маленьких уколів, від яких засвербіло усе тіло і особливо заднє місце. Так чухаючись і ойкаючи Шмоллі вийшов на дорогу і відразу ж зупинився від здивування, коли побачив те, що рідко буває в Чарівній країні. Посеред дороги лежав хтось дорослий і гірко плакав.

  • Ева-а-а-а - затяжним голосом сказав Шмоллі. Це було його улюблене слово, яким він виражав своє велике здивування - Що трапилось, шановний? Чим я можу вам допомогти?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше