Розділ 4 . Неприємності

      Перші думки були просто залишити подарунки й піти.Мабуть, жителі будинку, просто забули зачинити двері, та й це ніяк її не стосувалося. Або гірший варіант - трапилось щось жахливе. Хтось зайшов під світлом місяця вбив родину, та залишив двері незачиненими. Крадії проникли в середину і винесли усе цінне поки всі спали. Так вони хоча б залишаться неушкодженими.Можливо хтось тяжко захворів і усі стрімголов поїхали до лікарні, і випадково не замкнули замка ...кращим варіантом було б коли всі просто поїхали кудись і у метушні залишили двері відчиненими.

    Адріана вже пішла від будинку, ле на середині подвір'я зупинилась у сумнівах і знов обернулась до дверей.Цікавість взяла в гору і дівчина тихо підібрала подарунки та повільно зайшла всередину ..думки про цей будинок і власну байдужість не полишатимуть її, якщо вона отак залишить чийсь дім незамкненим. Що робити далі вона й гадки не мала. 

Піти перевірити чи є вдома господарі ? Це може їх налякати, бо за маніяка приймуть її. Не хотіла б вона прокинутись серед ночі та побачити когось і масці у своїй кімнаті. Звичайно б всі впізнали форму ельфа, але перші враження були б навряд чи святковими. 

  Знайти ключі, вийти та зачинити двері й залишити ключ під килимком ? Вже кращий варіант. Але спочатку хотілося покласти подарунки під ялинку, якщо вже все одно опинилась всередині.

   Атмосфера тут панувала на межі святкового затишку і мітичної моторошності. Господарі точно були вдома нещодавно, судячи зі свіжого печива на кухонному острівці прямо, що трохи праворуч навпроти входу, та й на взуття стоїть на килимку з мокрими плямами. Все виглядало, ніби всі просто відпочивають, на другому поверсі скоріше за все. 

Дівчина повільно оглянула все стоячи у прихожій і пішла через арку до відкритої кімнати звідки виднівся камін і легеньке світло з-за рогу, схоже на те, що лине з ялинкових ліхтариків.

    Кімната була простора і прикрашена не гірше за зали палацу. Витончені іграшки всію вали ялинку, що майже сягала стелі. Маленькі й великі кольорові фігурки балерин, сніжинок, різних звірів та різдвяних символів вабили своєю витонченістю.  Адріана підійшла ближче. Вона вирішила одразу покласти пакунки під ялинку, аби не тримати їх в руках. 

          Дівчина обережно нахилилась і підсунула коробки ближче до стовбура. На нижніх гілочках висіли та маленькі чорно білі фотографії у срібних рамочках. Щоб добре їх роздивитись дівчина зняла маску ельфа з обличчя і поклала на підлогу біля подарунків. Доволі не звично вішати світлини на святкове дерево.

      Коли Адріана хотіла піднятись ялинкова гілка зачепилась за її шапку Санти й дівчина випадково потягнула за собою і Різдвяне дерево. На щастя шапка не щільно прилягала до голови, знялась і залишилась на гілці. Хоча нерви добряче потурбувала. Дзвоники на гілці хитнулися і ще деякий час тихенько подзвонювали. Ці звуки були магічними, але в Адріани викликали лише паніку і переляк. А якщо хтось прокинувся ? Терміново потрібно було покидати будинок. Вона схопила мішок, намагаючись видавати якомога менше звуків, і вже майже підбігла до дверей, коли згадала про маску.  Дівчина почала порпатись в мішку та обмацувати кишені 

-  Як крадіжка? - неочікуваний низький голос у цілковитій тиші змусив її підскочити на місці. 

Адріана різко обернулась і побачила чоловіка, що стояв спиною спершись об кухонний острівець і повільно пив щось з великого горня.

- Знайшли щось цікаве ? - він вдивився в неї, не відриваючи очей, і здавався надто спокійним. Дівчина розгублено кліпала очима, не в змозі підібрати слова, тож незнайомець запитально підійняв брови - Може підказати де гроші? 

- Ні, ні… не треба, дякую. Я просто …- ситуація цілком збила Адріану з пантелику - Двері були відчинені і я ..

- Зайшла, щоб забрати цінності. Я знаю, що роблять грабіжники. Можете не пояснювати. - незнайомець з серйозним обличчям поставив горня на стіл. - То що ? Щось конкретне підказати ? 

Дівчина спробувала глибоко вдихнути та заспокоїти думки. 

- Послухайте, - сказала вона - Я не збиралася нічого красти. Двері були відчинені та зайшла перевірити, чи потрібна допомога, чи може швидка. 

Складно було зрозуміти чи незнайомець їх повірив по його кам'яному обличчю. Він поважно засунув руки в кишені домашнього халата. Адріана тільки зараз помітила, що під халатом чоловік був вдягнутий лише в піжамні штани. 

- То …я вже піду ?..

- Що в мішку? 

- Це подарунки. Взагалі-то я з агенції “Таємний Санта“.

- Та невже ? - він недовірливо оглянув її  - Сервіс вдосконалили? Тепер доставлення прямо під ялинку? 

- Ні. Я ж казала, двері були відчинені і я вирішила занести пакунки всередину. - Адріана нетерпляче поглянула на вхідні двері. Її напружувала ця розмова. От що її сюди занесло ? 

- Он як. Може тоді вже прямо в руки віддаси ? 

- Так, чому б ні. Ходімо ! - вона кивнула у бік вітальні.