29 Засмучена принцеса

– Почалося, – Аліна з жахом спостерігала за Лицеміром, котрий урочисто ніс перед собою срібну тацю з білою тарілкою, кухликом і келихом.

– Я не голодна, проте залиш, – Каверла оглянула Педро з голови до ніг. Кухар одягнув чистий кітель й став доволі елегантним чоловіком років сорока. Він кисло посміхнувся, скоса зиркнув на Аліну й зробив страшну гримасу-попередження, аби не патякала зайвого. Кланяючись та бурмочучи «смачного», володар шести престижних пшикленівських зірок обережно поставив тацю на столик і так само обережно прокрався поміж дзеркал до виходу: зачепиш одне й отримаєш ефект доміно.

Аліна почекала, поки шеф-кухар зникне.

– Подивися, що там приніс Педро, – Каверла тоскно вибирала намисто.

Дівчинка виконала прохання:

– Схоже на сирну запіканку. В кухлику компот.

– Пий, якщо хочеш, – принцеса рідше позіхала, погляд ставав яснішим, і в рухах з’явилася жвавість: цілих шість годин без порошку.

Аліна вагалася. Була спокуса зазирнути в чарівний світ снів, пережити нові враження, порівняти з реальністю, але зупинило бажання діяти. Геть наркотичну залежність. Можна так підсісти, що потім доведеться благати Мадруфа поділитися зіллям. Найкраще здихатися полуденка. Дівчинка зачепила тацю незграбним рухом:

– Ой! – зойкнула. – Пробач.

Каверла примружила око, мовби здогадуючись про таємний намір юної фрейліни:

– Пусте, скоро бенкет, і ми наїмося. Познайомлю тебе з батьком і радником Мадруфом. Він виходець зі східної країни. Обдарований чоловік. Знається на медицині, але не практикує.

– Ти засмучена? – Аліна ще й ногою потовкла запіканку.

– Хочу дочекатися щасливої миті, коли впаду в постіль і додивлюся сон.

– Вони в тебе з продовженнями? – дивувалася дівчинка.

– Коли як. Буває, тижнями блукаю пустелею, відвідую оази, а потім дістаюся прекрасного озера в оточенні квітучих пагорбів. Повітря напоєне ароматами, а я стрибаю в прохолодну воду. Навкруги співають пташки, пурхають метелики. Я одна в раю. Прокидаюся й хочу повіситися, – зізналася принцеса.

– І тут серіали, – Аліні розхотілося поринати в примарний світ. Каверла настільки захопилася згенерованими уявою чудесами, що не помічає краси навколо себе. Треба викрасти зілля й викинути. Хай Мадруф нервує, коли білявка стане бадьорою.

– Принцесо, а можна я тут буду спати? – попросила дівчинка. Таким чином Каверла буде під постійним наглядом, чого прагнув Мадруф, але з протилежним результатом для нього.

– Чом би й ні, – зраділа білявка. – Поставимо в кутку ще одне ліжко, дзеркала посунемо й разом дивитимемося сни, – в захваті принцеса стукнула кулачком по люстерку на підставці.

До покоїв поважно увійшла довготелеса носата пані з паперовим сувоєм. Розгорнувши його, дама добре поставленим голосом почала нудно читати:

– Принц Бодрун Четвертий Настирливий, нащадок славетного роду Монків, син короля Бругундії, володар Малої Кіфії та Великої Мукії, великий майстер кидання сокири, вправний вершник, гроза нахабних драконів, переможець турніру…

– Чула це вже сотню разів, пані Колода.

Довготелеса тітка заціпеніла в шоку, хапнула ротом повітря, мовби рибина, викинута на берег і спромоглася заперечити:

– Принцесо Каверла, я на державній службі й мушу дотримуватися протоколу. Бодрун Четвертий Настирливий прибув з офіційним візитом, тож я зобов’язана представити його та гостей по затвердженій ієрархічній номенклатурі.

– Всіх? – з жахом перепитала Аліна.

Погляд пані пропік дівча розпеченим до білого залізом:

– Етикет затверджений ще при Юмбу Десятому Гострозубому! Наш король Ямб Одинадцятий Кулястий вимагає дотримання традицій! Прошу вислухати до кінця!

– Я збожеволію, – Каверла впала на ліжко, сподіваючись одразу поринути в солодкі обійми сну й викреслити з життя нудний двогодинний перелік титулів, чеснот і статків сорока вельмож ескорту принца.

– Юк Молодший Кістлявий, володар річки Вузької, знатний мисливець на кабанів, переможець пивних марафонів, найкращий знавець лісових угідь і чемпіон з перетягування каната!..

Аліна позіхнула. З цією тіткою впадеш у летаргію.

Пані Колода знущалася півтори години, барвисто описуючи моральні якості кожного зі свити принца. Тортури скінчилися після енергійного втручання короля, котрий вимагав появи Каверли серед гостей у будь-якому стані, хоч на ношах.

Довготелеса дама, ображена до самих глибин фельдфебельської душі, змушена була скоротити виступ, аби формально дотриматися формальностей. Зла Колода відігралася на повільному скручуванні паперової онучі.

Каверлі розхотілося спати. Здивована цією обставиною, принцеса обійшла всі дзеркала, перевіряючи, яке з них найвигідніше відображає фігуру. Раніше білявці було байдуже, а сьогодні раптово прокинувся інтерес. Перш за все в око впала дистрофічна статура. Принцеса знову засмутилася:

– Аліно, подивися на цю страшну потвору. Хіба можна так жити? Мені потрібен сон, де я ельфом пурхатиму на квіткових галявинах. Ні, ти поглянь, – наполягала дівчина. – Це Бодрун старався, діставав дзеркала всюди. Тільки він сам дивився в них?