Чарівні брати

Початок

Як образиш ти сусіда -
Дочекаєшся біди:
Жили десь чотири діда –
Один одному брати.

Чимось схожі, чимось різні,
Чимось зовсім не як всі.
Їх характери залізні,
Кожен при своїй красі.

Мабуть за царя Гороха,
Ця історія була,
Де стоїть гора Тотоха
На окраїні села.

Там були місця таємні,
Можна досі їх знайти,
Жили люди там приємні,
Майже геть такі як ти.

І брати були звичайні,
Тільки трохи чарівні,
Аж до річки - до Почайни,
Добігали за три дні.

Сил було у них багато,
і років за 300 літ,
Було срібло в них і злато,
І сімсот, на всіх, чобіт.

Дивовижний цей присілок
Було важко всім знайти,
У деревах (не для білок)
Побудовані хати.

І здавалося бувало,
Що хати росли з дерев,
Щось із вікон парувало
І гарчало наче лев.

Та тобі відкрию друже,
Я секрети цих братів,
Бо тобі вже не байдуже,
А мені так поготів.

Як то водиться на зиму,
готувались до морозів,
(Перейду на іншу риму,
Бо в віршах не так як в прозі).

Подобається

#464 в Різне
#36 в Поезія
#56 в Дитяча література

Відредаговано: 04.12.2025