Пролог

Пролог

У деревні Зорі була сонячна і лагідна погода, навіть через зиму. На дворі було багато снігу, а заметілі були рідкістю на цей рік. Всі лісові тварини бігали по своїм лісам, шукали запаси та стерегли свої гнізда та нори  дупла. Все село тільки й говорила про мага, що знову зіграв магічну мелодію і чули навіть інші міста та села. Одні говорять, що він приносить нещастя, інші, що через нього дівчини сходять з глузду, пропадають або ще гірше покінчають своє життя самогубство. Деякі думають, що це казки й треба більше займатися хатніми справами  не тратити свій час на цей глузд.

 Одна дівчина була дуже працьовитою і допомагала по дому. Вона мала сіре шерстяне плаття і не дорогі чоботи. Всі з Зорі знали її як дівку з добрим серцем і бажали їй скоріше вийти заміж за одного із їх синів.

  Ось вона опинається в лісі, там суцільна темрява. Всі дерева скручені та колихаються вітром. Сніг все падає і падає. І ось чується чиїсь голос. Його дуже погано чутно.

- Допоможи, допоможи, допом…, - хтось говорив дуже тихим і плачевним голосом

Дівка пішла ближче до шепоту, але він все зникав і зникав.

-Іскро!!!!!!!!,- закричав чиїсь голос

  Іскра прокинулась на старому, потертому ліжку. Побачила, що на часах все близько сьому ранку. І тут з’являється обличчя жінки середнього віку. Очі кольору янтарю стріляли вогнем.

-А, ну вставай і за роботу

Іскорка зістрибує швидко з ліжка та одягає на сорочку плаття, зашнуровує спереду, застрибує в чоботи. Вона підійшла до відерця, занурила долоні й протерла обличчя. Коли вона вийшла, на дворі була сонячна погода і навіть можна було подумати, що зараз весна. На цей день було заплановано дуже багато справ: подоїти корову, погодувати худобу і сходити на базар за цукром і хлібом. Собаки вибігли наче блискавка зі своїх домівок на дворі.

  -Стефе, Ларі, зі сміхом промовила дівча

Одна собака пригнув поставила лапи на Іскру та облизнула їй ніс.

-Годі, годі

Вона пішла до корівника і подоїла корову, на ім'я Мавка. Після дівка тягла тяжке відро з молоком до хати. А Ларі та Стеф чекали її у порога.

 І раптово хтось переліз через паркан. Собаки негайно залаяли.

-Перестаньте!!!!!!!

    Іскра почула крик і вибігла з дому. І вона побачила таку сцену: парубок середнього зросту з вусами намагається пройти через собак, але вони починали на нього гавкати. Ось він своїми зеленими очима подивився на неї. Пан був одягнений у  теплі, вишукані штанці й накидку з коричневого міха.

-Ви, заберіть своїх собак від мене!

  Іскра засунула до рота два пальці та свиснула, собаки зразу пішли від нього. Руда собака сіла біля ноги своїй господині. Дівчина підійшла ближче до нього і запитала:”Що ви тут забули?”.

-Я прийшов до вашого батька, просити вашу руку

У неї зразу змінилося обличчя і їй це не сподобалось. Вона повернулась і пішла геть. Парубок не зрозумів, що він зробив не так.

  У цей час на лаві говорили дві бабці.

-Ви чули знову заграла мелодія з лісу, говорю, біда буде

Інша бабця лускала горіхи й додала:” Мій Федор сьогодні бачив тінь в лісі о п’ятій ранку, він думає це чародій з легенди”

 Були різні плітки у селі, але сама ця історія була найголовнішою темою. Діти грали у сніжки, господині готовили їсти, все йшло своєю чередою.