ПРОЛОГ 1.

ПРОЛОГ 1.

Паролья. Зачарований розділ.

Колись, у світлі дня, три сестри — Пайпер, Пейдж і Фібі — жили з магією, що була даром… і прокляттям.

Вони боролися зі злом, любили, втрачали, відновлювали рівновагу між світом смертних і світом демонів

Але навіть для них була сторінка, яку не наважувалися відкрити. Паролья чекала.

Одного разу, коли тиша в Особняку стала надто гучною, а сторінки їхньої "Книги Тіней" тремтіли без вітру — Фібі помітила рядок, якого не було раніше:
"Ті, хто були Вибраними, воскреснуть, коли світ нахилиться над краєм.
А за їхню спину стане Тінь, що народжена з попелу і ім'я їй — Гаргуль."

Вони доторкнулися до символу, що з’явився в центрі кімнати — і світ розірвався.

Їх втягнула Паролья.

Вона не питає згоди.
Вона кличе лише  тих, хто вже був у Списку.

У Сутінках сестри побачили інше:
Лавкрафт, пробуджений у вигляді демона із прадавньої породи.
Себе — мертвих.
Себе — воскреслих... і Прюденс поруч із ними.

І поруч із тими, хто жив у Грімуарі задовго до них: мисливці, прокляті, безсмертні.

— Це ж не наше майбутнє… — тихо промовила Пейдж.

Жнець Смерті лише кивнув:
— Це ваше минуле, що переписалося, бо світ занадто зламався.

Вони дізналися: світ не тримається на балансі.
Він тримається на тих, хто вмирає знову і знову, щоб зло не проросло корінням у час.

І тут настав момент істини: над світом нависла загроза підкорення та панування наймогутнішого зла — Гаргуля.

Як відомо з першої частини цієї книги, над світом нависла загроза підкорення та панування наймогутнішого зла, ім’я якого — Гаргуль.

Гаргуль постав, немов фенікс із попелу, що залишився після знищення чародійками Лавкрафта — демона, який також прагнув захопити світ.

Але йому не судилося це зробити… так само, як і сестрам-чародійкам не судилося вижити в цій битві.

Поборне зілля, приготоване для знищення Лавкрафта, вимагало принесення трьох людських жертв.

Але чародійки не могли дозволити, щоб загинули невинні.

Їхнє головне призначення — порятунок людей, на яких полює зло, прагнучи заволодіти їхніми чистими безсмертними душами.

Вони свідомо зробили свій вибір: принести себе в жертву заради порятунку світу.
— Ми не можемо… — тихо промовила Пайпер, стискаючи кулю магії в руках.
— Інакше вони загинуть… — підхопила Прю.
— Тоді хай ми станемо їхнім щитом, — сказала Пейдж, і її очі спалахнули рішучістю.
— Наше життя — за життя світу, — додала Фібі.

Астральні проекції, які допомогли у битві з Занку, цього разу не подіяли б.

У Книзі Темряви було сказано:
"Щоб знищити це могутнє зло, необхідно принести в жертву три людських життя, замкнути трикветр, поєднавши три складники — полин, поборне зілля та кров кожної з жертв.
Лише тоді заклинання подіє, і зло буде знищене."

Ця битва відбулася в захопленій Лавкрафтом Школі Магії.

Чародійки заманили Лавкрафта астральними проекціями в трикветр і, принісши себе в жертву, разом із ним згоріли у вогні поборного зілля.

Вибух був настільки потужним, що зруйнував половину бібліотеки Школи Магії, а струмінь вогню випалив лей-лінії трикветра.

У самому центрі залишилася лише купка чорного попелу.

І саме з цього попелу постало нове, ще могутніше зло — Гаргуль.

Три лей-лінії трикветра, змішані з попелом Лавкрафта та прахом чародійок, породили жахливу сутність.

Один помах руки Гаргуля — і все, що було зруйноване, відновилося.

Старійшини та світлоносці всіма силами намагалися його зупинити: старійшина Леон, Лео, Софі, Кайл Броуді...

Але всі їхні спроби виявилися марними. Гаргуль вбивав одного за одним: спочатку світлоносців, потім старійшин, допоки не захопив усю Школу Магії.

Згодом він почав шукати спосіб воскресити всіх демонів, знищених від початку існування людства, щоб створити армію нефелімів і завоювати світ разом із ними.

Але вцілілі старійшини та світлоносці вирішили зупинити Гаргуля, навіть якщо для цього доведеться ризикувати власними життями.

Вони знайшли єдиний можливий спосіб його знищення:
1. Воскресити чародійок.
2. Повернути демона Бальтазара.
3. Закликати героїв з інших світів та вимірів, які борються зі злом.

Так почалася нова боротьба.

Чародійки повернулися до життя, але вже в іншому вигляді — напіввідьмами-напівсвітлоносицями, що значно ускладнило їхню долю.

Світлоносці та їхні нащадки були вразливі до отруйних стріл Морокунів.

Щоб захистити сестер, старійшини дарують їм перстні, що оберігають від стріл цих істот.

Проте перстні не рятують від звичайної людської зброї…

Крім того, чародійки отримують нові здібності, а їхні перстні подвоюють силу:

1. Пайпер: заморожує час, покращений пірокінез, може запалювати предмети силою думки.

2. Фібі: дар передбачення, емпатія, левітація та невидимість.

3. Пейдж: зцілювання, телепортація предметів, набування форм об’єктів.

4. Прюденс: телекінез, астральна проекція, читання думок.

…І ніхто не знає, хто вийде з цієї битви переможцем.

У Сутінковому світі вони зустрінуть Безкрилого Ангела, а тінь Парольї шепотітиме про нові випробування.

Їхня доля переплітається з іншими світами, а герої, що вже стояли поряд у минулому, знову стануть їхньою опорою.

Магія, темрява, світло, минуле і майбутнє — усе змішалося в єдиному вихорі.

І тільки ті, хто готовий заплатити власну ціну, зможуть пройти крізь нього…

Із Літопису Сутінків:

— Час пробив тринадцяту тінь. Ворота відкриті… — прошепотів Жнець Смерті.
— Той, хто ступає сюди, більше не є смертним. Він — свідок. — додав Люцифер, спостерігаючи за Безкрилого Ангела.

Тінь Сутінкового світу тремтіла під ногами сестер.

Там вони вперше зустріли істину, яку не можна забути. Кожен крок вимагав ціни.

Але вони йшли вперед.

— Це лише початок, — промовив Безкрилий Ангел, і холодне світло його очей відобразилося в перстнях сестер.